“За кілька днів до вибуху перевели в барак в Оленівці”: донька захисника Маріуполя розповіла про останній дзвінок від батька (фото)

1118

Російські військові влаштували теракт в одному з бараків колонії в окупованій Оленівці на Донеччині 29 липня, напередодні перевівши туди частину українських військовополонених. Серед них міг бути боєць “Азова” Віктор Музика.

Про це hromadske розповіла його дочка Альона Іваннікова. Її батькові-військовому з позивним “Лоза” взимку має виповнитися 60 років, передає Обозреватель.

За словами Альони, під час оборони українськими захисниками Маріуполя він перебував на “Азовсталі”, лише зрідка давав знати близьким, що живий. Востаннє голосове повідомлення від нього отримали 19 травня. Коли українські бійці залишали “Азовсталь”, Музика знищив свій телефон. З полону телефонував рідним лише два рази по пів хвилини.

“26 липня нам сказали, що батька кудись перевели. Куди точно – в інший барак, чи, можливо, взагалі в Донецьк – незрозуміло. Потім ще дружина одного військовополоненого підтвердила, що тата перевели в той барак, де був вибух”, – розповіла дочка бійця.

Вона зазначила, що наразі невідомо про долю батька, оскільки на момент вибуху в бараку було 193 людини.

“У списках, які зараз поширюють росіяни, йдеться про 50 загиблих і 73 поранених. Але що сталося з понад пів сотнею людей? Чи ці люди загинули і їх не змогли опізнати, чи з ними все гаразд і їх відправили далі, перевели в інший барак? Я не розумію, де саме мій батько, – у Донецьку, в Оленівці й чи живий він взагалі?” – задається питаннями жінка.

Її звернення до МК Червоний Хрест жодних результатів не дали. Іваннікова спілкується в закритих групах із родичами інших військовополонених – у списки загиблих опубліковані росіянами вони не вірять.

Фото Віктора Музики з “Азовсталі”
Фото Віктора Музики з “Азовсталі”

“Моя мама писала ГУР, чи є якась нова інформація щодо Віктора Музики. Третього серпня нам відповіли, що наразі в списках загиблих чи поранених його немає”, – додала Іваннікова.

“Вони хочуть зламати наш дух, щоб ми почали тиснути на владу. Я ж хочу вірити в те, що наша країна робить усе можливе, аби мій батько і його побратими повернулися додому. Єдине, чим ми можемо зараз жити, – надія”, – зазначила дочка героя.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини