Нового очільника МОН Лісового звинувачують у плагіаті: реакція міністра та деталі ситуації

784

Новопризначеного міністра освіти та науки України Оксена Лісового звинувачують у плагіаті. Йдеться про кандидатську дисертацію з філософії, яку він захистив у 2012 році.

Оксен Лісовий є керівником Малої академії наук та військовослужбовцем.

Лісовий вже відреагував на звинувачення та розповів “Українській правді. Життя” про подальші дії.

Ми вирішили розібратися, на чому ґрунтуються обвинувачення та що про це думають експерти, які викривали плагіат попередника Лісового  Сергія Шкарлета. 

Звідки з’явилася інформація про плагіат 

Історія з плагіатом у дисертації нового міністра з’явилася на тлі величезної кількості позитивних відгуків про нього. Багато експертів пов’язують з Оксеном Лісовим свої надії на довгоочікувані позитивні зміни в освіті.

Уперше інформація про те, що у науковій роботі Лісового міститься плагіат, була опублікована на сторінці “Українського руху пацифістів”.

Організація відома тим, що виступає за “мирне закінчення війни і права кожної людини на відмову від військової служби”. Її засновником є івано-франківський журналіст Руслан Коцаба, якого обвинувачують у держзраді.

“Мілітарист та плагіатор Лісовий не може бути міністром освіти”, – йдеться у заяві “пацифістів”.

На сторінці опублікували аналіз автореферату дисертації Лісового “Соціокультурна самоідентифікація особистості”, оприлюдненого у 2012 році, у якому містяться запозичення без посилань з ознаками копіювання окремих словосполучень із автореферату іншої дисертації. Йдеться про роботу Арабчука Я.І. “Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі” 2011 року.

“Якщо навіть в авторефераті у розділі про “наукову новизну” міститься плагіат, можна собі уявити, які “відкриття” чекатимуть експертів, які візьмуться за ґрунтовну перевірку змісту самої дисертації”, – йдеться у публікації.

Пізніше інформація про те, що наукова робота Оксена Лісового не є унікальною, з’явилася на ресурсі “Помилки та фальсифікації у наукових дослідженнях”. На цьому сайті також розміщені публікації про академічну недоброчесність колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета та екснардепа Іллі Киви.

Невідомий автор публікації Василь Садовий пише про те, що у дисертації Лісового є збіги з двома іншими роботами: вищезазначеного Я. Арабчука та А. Зуєва. У списках літератури, використаної при написанні дисертації Лісового, робота Арабчука відсутня.

Стаття Зуєва повністю увійшла до складу дисертації Оксена Лісового, але посилання на неї дисертант вставив лише у трьох місцях.

“Доказом бездумного копіювання чужого тексту паном Лісовим, як зазвичай, є помилка в тексті статті Зуєва – у слові “анропокультурних” пропущена буква “т”, і те саме маємо в дисертації”, – пише Василь Садовий.

Автор також зазначив, що у тексті дисертації Лісового українська “і” була замінена на англійську “i”, що, на його думку, є стандартним способом “обманути програму пошуку плагіату”.

Василь Садовий пише, що решту дисертації пана Лісового він не аналізував.

Водночас науковиця Ірина Єгорченко каже, що вона та її колеги з антиплагіатної ініціативи “Дисергейт” – організація, яка визнавала Сергія Шкарлета “плагіатором” та “посіпакою” –  не досліджували наукову роботу Лісового і дізналися про його виявлення з інтернету.

Утім, науковиця зазначає, що факт плагіату є. За її словами, такі випадки у наукового керівника Лісового Віктора Андрущенка – непоодинокі. Також в Ірини Єгорченко є сумніви, що роботу писав особисто Оксен Лісовий.

“Я маю сумніви що Лісовий, як і інші дисертанти, то взагалі сам писав. Він не має філософської освіти, дисертація захищена під час роботи на посаді, коли на опанування нової спеціальності часу бути ніяк не може (Лісовий був директором Національного центру “Мала академія наук України” з 2010 року – ред.). Опанування спеціальності “філософія” потребує надзвичайно багато часу”, –  переконана вона.

Утім, членкиня освітнього комітету Верховної Ради Наталя Піпа у коментарі ВВС зазначила, що у дисертації Лісового є одна помилка, однак вона не така масштабна, щоб не призначати автора роботи на посаду міністра.

“Один абзац у нього виглядає скопійованим з попередньої праці. Більше таких випадків у нього не було. Напевно, це була одна помилка з його боку. Він визнає цю помилку. У працях Шкарлета було дуже багато плагіату”, – каже Наталя Піпа.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини