Дзюдоїстка Дарія Білодід, яка на Олімпіаді в Токіо принесла Україні бронзу, розповіла, чиї слова змусили її боротися за медаль.
Спортсменка зізналася, що після того, як не змогла вийти у фінал змагань, вона була пригнічена і демотивавана.
Однак слова її матері Світлани Кузнецової, яка водночас є тренеркою дівчини, змусили боротися за відзнаку.
Про цю історію Білодід розповіла у своєму Facebook, – повідомляє Україна Неймовірна.
Дівчину підтримали тисячі українців. Зокрема, Сергій Притула зазначив, що хотів би обняти спортсменку, адже вона стала прикладом для багатьох хлопців та дівчат в Україні.
«Коли мені було 6 років, у мене з’явилася одна мрія, яка всі ці роки була у мене в голові і допомагала справлятися з труднощами. Я мріяла про золоту Олімпійську медаль. Я багато тренувалася, голодувала, терпіла, коли було дуже боляче, відмовляла собі у багатьох речах. Я ніколи нікому про це не розповідала, це знають лише найближчі люди, які бачили, який важкий був мій шлях. Все це заради одного-олімпійського золота.
Сьогодні я завоювала бронзу на Олімпійських іграх в Токіо. Після поразки за вихід у фінал я була пригнічена, розбита і зовсім не налаштована на боротьбу за бронзу, я хотіла відмовитися від усього цього, оскільки моя головна мрія вже не збулася. Настрій був на нулі. Єдине, що змотивувало мене – це останні мамині слова перед виходом на татамі: «Виграй цю медаль заради мене». І я це зробила, заради неї і тата. Тому що вони заслужили цю медаль і я присвячую її їм. Спасибі вам, рідні! Ви завжди були поруч, підтримували мене, коли хотілося здатися і знаходили потрібні слова, щоб я продовжувала йти.
Зараз я усвідомлюю цінність цієї медалі, для мене вона відбивається золотом, тому що ми пройшли через стільки труднощів і перешкод і все таки дійшли до фінішної прямої, нехай не так, як хотілося б, але з медаллю і історією на все життя.
А мрія у мене все ще є і я нікому не дам забрати у мене її здійснення!»
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
