9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Згадують жертв 1939-1945 років.
До 2016-го святкували радянський День Перемоги. Його ідеологічною основою було завершення радянсько-німецького протистояння, яке називали “Великою вітчизняною війною”, – пише Газета.юа.
“Велика вітчизняна війна 1941-1945” – це ідеологічне кліше, створене в СРСР, ще під час протистояння з військами Гітлера. Придумали його для мобілізації пригніченого репресіями та важким життям людей. До того ж, за рахунок такого терміну, апелювали до Вітчизняної війни 1812 року з Наполеоном. Другим завданням “Великої вітчизняної” було відсікання співпраці з Гітлером, яка була на початку Другої світової – у 1939-1940-х. За її межами залишалися пакт “Молотова-Рібентропа” – радянсько-німецький договір, яким поділили сфери впливу у Європі, вступ Червоної Армії в Польщу у вересні 1939-го, радянсько-фінська війна 1939-1940-х років. Солдатів, які воювали у Фінляндії не називали ветеранами. Ними були лише учасники бойових дій після 22 червня 1941-го. Розповідали, що СРСР вів тільки справедливу війну, його війська відстоювали батьківщину, не мали загарбницьких планів і не були на боці агресора”, – розповідає історик Вікторія Яременко.
Протистояння СРСР з німцями – це лише один із фрагментів Другої світової війни.
“Цей фрагмент є важливим, з ключовими боями і переломними моментами. Але для України Друга світова почалася не 22 червня 1945-го, а 1 вересня 1939 року – коли Німеччина напала на Польщу”, – пояснює вона.
Міф “Великої вітчизняної війни” живучий, бо до його створення підходили широко.
“У державі залучали кіно, музику і мистецтво. Вони додали емоційності святкуванням. Людям не обов’язково було знати правду про війну. Достатньо, що це “большая победа”, за яку дорого заплатили. У багатьох людей це зафіксувалось як істина на підсвідомості. Нині в українців немає симпатії до вшанувань 9 травня по-старому. Але й остаточної єдності у суспільстві немає, тому існує два дні пов’язані з перемогою над нацизмом”, – говорить Вікторія Яременко.
Вважає, що відмова від радянського Дня перемоги – не буде втратою.
“Йдеться не про забуття і безпам’ятство, а про відновлення історичної справедливості. Це відмова від гучних парадів. Згадувати і пам’ятати жертв і тих, хто пережив цю трагедію – наш обов’язок. Війна – це зло, трагічна сторінка, а не святкова”, – додає історик.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
