“Жінка має варити борщ, а не читати реп”: 5 цитат з інтерв’ю Alyona Alyona для Vogue

549

Реперка Alyona Alyona потрапила до перелікку 20 найяскравіших артистів Європи, до рейтингу Forbes найуспішніших українців до 30, здобула премію “Жінки в мистецтві” від “ООН-Жінки” та здобула безліч шанувальників у всьому світі.

В інтерв’ю для Vogue вона розповіла про творчість, актуальні проблеми в суспільстві та стереотипи, передає “Великий Київ”.

Про упередження

Реперка розповідає, що в оточенні їй казали: “Жінка має варити борщ, а не читати реп”.

Я почала читати реп у 12 років, а в 19 випустила перший трек, — згадує Альона. — Він називався „Жіночий удар по стереотипах“ і був дуже войовничий. Я з дитинства тусувалася з реперами й звикла чути: жінка має варити борщ, а не читати реп. Хлопці казали мені: „Це сопливий реп, ти маєш писклявий голос“. Але це тільки розпалювало мій бунтівничий дух”.

Про сенс

Альона зазначає, що перестала складати реп, який містить агресію.

Реп — це сильний меседж, який ти надсилаєш у всесвіт. І водночас серйозна розмова із собою. Тому що він починається з не дуже приємного запитання: а що ти зробила за свої мало не 30 років? І виходить, що не так багато, просто витрачала свій ресурс. Коли розумієш це, все змінюється: більше допомагаєш людям, легше віддаєш речі й гроші».

Про соціальну роботу з жінками, потерпілими від домашнього насилля

“Ті півроку пошматували мене морально”, – ділиться реперка.

Я йшла на роботу, як мати Тереза: зараз усіх врятую, розповім, як правильно жити. Але виходило не так: я приходила до цих жінок додому, а вони мені: ти, мовляв, продукти лишай і йди. Багато хто з них не хотів мене чути: їхні матері так жили, і вони звикли. Вони бачили в мені агресора, який втручається в їхнє родинне життя”.

Про шалений ритм

2019 рік став для Альони справжнім проривом: вона виступила на бієнале у Венеції, на фестивалі Sziget, мала концерти в Ізраїлі, Нідерландах, Польщі, Німеччині.

У нас відбулося 80 концертів, що для мене, дебютантки, було стресом. Траплялося й по два перельоти на день. Але мені так хотілося показати Європі, що ми, українці, — класні, соціально орієнтовані й сучасні!”.

Про самотність та підтримку

Я десять років була одна, писала в стіл, поневірялася — шукала себе. Все вийшло тільки тоді, коли в мене з’явилася команда”.