В одній із найгарячішій точці нашого фронту – неподалік окупованої Горлівки – наші армійці стримують російську навалу, щоразу проріджуючи їхні лави прицільним вогнем.
Попри всі зусилля, тут ворогу не вдається просунутися навіть на метр, – пише ТСН.
На екрані видно, як снаряд розривається перед самісінькою ворожою БМП. Українські артилеристи ніби дають російським загарбникам шанс – розвернутися і поїхати геть, але ті все одно пруть на повній швидкості на українську територію. Але ще кілька секунд і рештки бойової колись машини піхоти влягаються на ґрунт. «Ми даємо їм гідну відповідь, то вони якось притихають та й втікають, хто куди», – кажуть бійці.
Боєць на псевдо « Міха» помітив, останніми днями ворог серед білого дня відкрито на їхній ділянці вже не суне, чекає вечора. Тому бійці серед білого дня мають кілька спокійних годин. Поки одні бійці спостерігають за ворогом та чистять зброю, інші встигають перекусити.
Це на вигляд вони такі грізні воїни, які можуть знищувати ворожу техніку у ближньому бою, але якщо придивитися до того ж таки «Міхи» – молодий хлопець, який лише познайомився і закохався у дівчину з Полтави та й одразу пішов воювати.
А під Горлівкою ще донедавна вирувало життя – черги, автобуси, десятки авто. Люди їхали з окупованої території, поверталися назад, везли продукти, крам. Це були одні з небагатьох воріт, через які вони могли потрапити на вільну Україну, а зараз тут пустка.
Через КПВВ «Майорське», до великої повномасштабної війни, його проходили, проїжджали тисячі людей щодня, в кожного була своя драматична історія. КПВВ зараз повністю потрощений, але що приємно, українське військо навіть під навалою всієї російської орди не здало жодного квадратного метра, ми не відступили на цій ділянці фронту ні на метр.