Українці заплатять по 12 тис., а мінімалку фактично заморозили: що потрібно знати про держбюджет-2022

1602

У 2022 році в Україні головною статтею видатків стане погашення та обслуговування кредитів. Мінімалку підвищать тільки на 200 грн і лише з жовтня (!). Фактично весь рік розмір зарплат буде замороженим, а пенсії зростуть усього на 159 грн. Також уріжуть і фінансування багатьох міністерств. Загалом новий бюджет нагадує бюджет боржника, якому доводиться економити на базових потребах, щоб хоч якось управляти своїми кредитами.

Головний фінансовий документ України ухвалили у Верховній Раді у четвер, 2 грудня. “За” проголосували 268 нардепів, 215 з яких – представники “Слуги народу”, – пише OBOZREVATEL.

На борги кожен українець віддасть своїми податками по 12,3 тис. грн включно з новонародженими

Головна за обсягами витратна частина – погашення та обслуговування боргів. Йдеться про 574,7 млрд грн, якщо цю суму розділити на все населення країни, виявиться, що за рік своїми податками доведеться віддати 12,3 тис. грн. Якщо ж рахувати лише економічно активне населення (від 15 до 59 років), то сума становитиме майже 23 тис. грн.

“Дірка” в Пенсійному фонді становитиме близько 200 млрд грн. Навіть за умови незначного підвищення пенсій кожен українець своїми податками має віддати “на пенсії” по 4,5 тис. грн. І це без урахування єдиного соцвнеску. Основна причина такої ситуації – близько 40% офіційно працівники показують податковій лише мінімальну зарплату, а решту отримують у конвертах.

Головні прогнози на 2022-й:

  • ВВП +3,8%;
  • інфляція 6,2% (7,2% у середньому до 2021-го);
  • середня зарплата – 15 258 грн (була 13 632 грн);
  • рівень безробіття – 8,5% (було 9,2%);
  • Середній курс долара – 28,6 грн/$.

Про пенсії: на значне зростання розраховувати не доводиться

Мінімальна пенсія збільшиться лише на 159 грн. У липні її підвищать із 1934 до 2027 грн, а у грудні ще до 2093 грн. Як зазначають у Головному науково-експортному управлінні Верховної Ради, “розміри прожиткового мінімуму суттєво відрізняються від його реальних показників – величини, достатньої для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я”.

І таким розміром мінімальної пенсії Кабмін, який розроблював проєкт бюджету, фактично порушив 1 ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, згідно з якою він має вживати заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечувати соціальний захист громадян.

Зекономили в уряді й на мінімальній зарплаті. Її збільшать лише на 200 грн до 6700 грн (або 3%) і тільки з жовтня. І це при тому, що інфляція за найскромніших прогнозів становитиме понад 6%. Це фактично означає зниження реального розміру зарплат українців. Щоправда, пообіцяли істотно підвищити зарплати медиків. За новими розрахунками у 2022-му лікар зароблятиме не менш ніж 20 тис. грн, середній медперсонал – 13,5 тис. грн.

Обіцяють збільшення також і студентам. Їхні стипендії тривалий час суттєво не переглядали. 2022-го обіцяють платити від 2 тис. грн студентам закладів вищої освіти та від 1250 грн – у профтехучилищах. Для порівняння, останні в 2021-му отримують лише 480 грн.

Новий курс долара

Вартість долара, згідно з закладеним у проєкт бюджету показником, становитиме 28,6 грн/$. Тут варто врахувати, що, як показав досвід минулих років, уряд найчастіше помиляється із прогнозами вартості валюти. Цього року курс також мав досягти 28 грн/$, проте нині коливається нижче за 27 грн/$.

Якщо вартість долара, яку передбачили в бюджеті, витримати не вдасться, то з’явиться ризик зриву та всього виконання головного фінансового документа країни.

На охорону чиновників заплатимо на 170 млн грн більше, а бюджет Мінцифри злетить утричі

Як переглянуть бюджети відомств:

  • Міністерство інфраструктури – збільшиться з 987,3 до 1,64 млрд грн;
  • Державне агентство автомобільних шляхів – з 4,4 до 5,4 млрд грн;
  • Верховна Рада – з 2,82 до 2,53 млрд;
  • Державне управління справами – з 3,22 до 2,85 млрд грн;
  • Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабміну – з 2,53 до 2,70 млрд;
  • МВС – із 98,30 до 98,20 млрд;
  • Конституційний Суд – із 318,50 до 313,70 млн грн;
  • Верховний суд – з 2,35 до 2,23 млрд грн;
  • Міністерство освіти і науки – із 103,7 до 114,8 млрд грн;
  • МОЗ – із 165,8 до 191,2 млрд;
  • Пенсійний фонд – із 195,3 до 200,6 млрд грн;
  • Мінцифри – з 456,3 млн до 1,5 млрд;
  • Управління держохорони – з 1,65 до 1,82 млрд;
  • СБУ – з 15 до 16,05 млрд грн.

“За останні 10 років жоден бюджет не передбачав такий обсяг капітальних видатків, як буде у 2022 році. 140 млрд грн, або 9,4% від всіх видатків, – це саме інвестиції в розвиток економіки. Передбачено кошти й на програми пільгового кредитування, і на доступну іпотеку для всіх українців”, – пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Павло Кухта, колишній в.о. міністра економіки, впевнений: це досить непоганий бюджет, дефіцит знижений до 3,5% від ВВП, і ми переходимо до так званого первинного профіциту: “Ми менше беремо в борг, ніж віддаємо боргів за відсотками. Не накопичуємо борги, а знижуємо рівень. Це правильна стратегія, – каже Кухта. – Ми йшли цим шляхом останні кілька років до ковіду. Він дозволив нам стабілізувати економіку і порівняно спокійно пройти ковідну кризу”.

У той же час, за словами Кухти, є й недоліки. Зокрема, велика залежність витрат на безпеку та оборону від зовнішньої допомоги. А також залежність деяких категорій видатків, переважно капітальних (державних інвестицій), від “антиолігархічного законопроєкту” №5600.

Результати голосування за бюджет

У Раді ухвалили бюджет країни

“Цей законопроєкт передбачає підвищення податків. Проти нього виступало багато бізнесменів та економістів, адже в ньому було чимало проблемних моментів для малого та середнього бізнесу. Законопроєкт №5600 потрібно доопрацювати до прийнятного для бізнесу та економіки стану”,– пояснив експерт.

Варто зазначити, що голосів “Слуг народу”, незважаючи на те, що вони складають більшість парламенту, для ухвалення бюджету не вистачило б. Вони вкотре утворили своєрідну коаліцію із двома опозиційними групами. Так, “За майбутнє” дали 21 голос та “Довіра” – 19.

До речі, доходи бюджету до другого читання зросли на +55 млрд грн (або на 4,4% загалом за загальним та спеціальним фондами) до 1.311 млрд грн. Податкові надходження зросли на +64 млрд грн (5,8%) до 1.167 млрд грн. Також відбулося зменшення плану надходження ПДФО на 11 млрд грн (6,8%) до 150 млрд грн.

Неподаткові надходження знизилися на 9,3 млрд грн (5,8%) до 142 млрд грн. Це сталося за рахунок зменшення плану надходжень НБУ на 11 млрд грн (44%) до 14 млрд грн.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини