В Україні багато років компенсували низькі тарифи на газ. За використане блакитне паливо на 2,5 тис. грн державі доводилося додатково витрачати 10 тис. грн. Водночас житловий фонд не модернізували: через стіни, вікна, дах втрачається більше тепла, ніж потрібно на обігрівання приміщення.
Українці можуть платити за газ приблизно в 2-3 рази менше, якщо держава замість компенсації низьких тарифів вкладе гроші в тепломодернізацію. Тоді навіть із високими ринковими цінами на енергоресурси суми в платіжках можна скоротити.
Про те, що саме варто зробити, аби зменшити витрати споживачів блакитного палива, – пише OBOZREVATEL.
Українці можуть платити за комуналку в рази менше навіть після підвищення тарифівУкраїнці без перегляду тарифів можуть платити за опалення в рази менше, написав на своїй сторінці Facebook колишній міський голова Черкас Сергій Одарич. Якщо у нас середнє споживання енергії становить 350 кВт*год на квадратний метр на рік, то в ЄС цей норматив – на рівні всього лишень 47 кВт*год. Це означає, що українці даремно спалюють мільярди кубів газу, опалюють вулиці і платять за це.
Одна з причин, чому в ЄС утеплювали свої будинки й училися економити, а українці спалювали газ, – низький тариф, який діяв в Україні донедавна. “Поки є щось дешеве, ми не думаємо на ньому економити. Покоління 40+ пам’ятає “Жигулі” чи “Москвичі”, напхані вщерть хлібинами, які возили з міст у села годувати свиней. Бо хліб був дешевий (16 коп.), дешевший за корм або зерно”, – пояснив Одарич.
Ось лише кілька цифр на підтвердження його слів (дані Держагенства енергоефективності):
- З 18,6 млрд кубометрів газу, які використовують на потреби населення, ефективно витрачають тільки 7,2 млрд;
- 2,4 млрд кубометрів втрачається в системі теплопостачання;
- 9 млрд “губляться” в будинках через неутеплені стіни, вікна тощо.
Припустімо, ви опалюєте свій будинок газом і витратили на нього 1860 грн в місяць. З цієї суми 240 грн ви заплатите за блакитне паливо, яке загубиться дорогою і ще 900 – за той об’єм, який “пропаде” в будинку. Якщо домогтися максимального енергозбереження, то замість 1860 грн можна було б платити за все 720! І для цього не треба економити й перебувати в холодному приміщенні. Варто лише взятися за модернізацію житла.
Визначити, скільки відсотків тепла втрачається через вікна, а скільки – через дахи, необхідно в кожному випадку індивідуально. Обсяги та джерела тепловтрат будуть залежати від стану конкретного будинку, розповів експерт у сфері енергоефективності Антон Ковалишин. Загалом же будівлі радянського спорудження можуть економити до 50%, а іноді до 60% теплової енергії за умови комплексної термомодернізації.
Якщо опалення обходиться дорожче, ніж 15 грн за квадрат, значить, ви оплачуєте обігрівання вулиці, а не своїх будинків. І хоч яким був би тариф, переплачувати все одно доведеться, відзначає Одарич. Є ринкова вартість газу (її розмір повинен визначатися не урядом). І різницю між ринковим тарифом і низькою ціною від держави все одно доведеться оплачувати зі своєї кишені.
Щоправда, тут варто відзначити, що одне із завдань держави – не допускати зловживання на ринку. В Україні є регіональні монополісти, які, як кажуть у Кабміні, завищують тарифи на газ. У ситуації, коли є один великий постачальник, держава має захистити інтереси споживачів.
“Якщо уряд переведе навантаження на виробництва, то власники заводів компенсують це навантаження за рахунок вашої зарплати. Якщо уряд буде перекривати цю різницю з бюджету, то це також ВАШІ гроші – ВАШІ податки або ненадані ВАМ медичні чи освітні послуги, не відремонтовані дороги тощо”, – пояснює Одарич.
Українці вже могли б платити за газ менше, якби держава працювала над енергоефективністю
Сергій Одарич ще п’ять років тому пропонував уряду впровадити реформу енергоефективності. Головний крок – інвестувати гроші в комплексну тепломодернізацію житлових будинків (про те, як її проводити, читайте нижче). Для цього можна використовувати кредитування на пільгових умовах. Наприклад, якщо багатоповерховий будинок витрачає на опалення 500 тис. грн на рік, а після модернізації за такої ж температури в квартирах йтиме 200 тис., зекономлені 300 можна спрямувати на погашення пільгової позики.
Держава ж компенсує кредитну ставку або навіть погасить його частину. Це в кожному разі дозволить у майбутньому витрачати менше. Одарич запропонував:
- протягом 5 років держава спрямовує кошти на термомодернізацію приватних осель (5 млн житлових будинків);
- з другого року держава починає економити на субсидіях для термомодернізованих домоволодінь;
- упродовж цих 5 років правила тарифоутворення, дотування та призначення субсидій є незмінними;
- за ці 5 років споживання газу приватними домоволодіннями скорочується з 12 до 6-7 млрд кубів на рік;
- протягом наступних 4 років (після закінчення проєкту) держава повністю повертає інвестовані кошти за рахунок ліквідації дотацій і скорочення субсидій;
- власники домоволодінь зменшують споживання газу в 2-3 рази, покращують стан своїх будинків, підвищують їхню вартість;
- у галузі будівництва створюється 300 тис. додаткових робочих місць, у сфері виробництва матеріалів та устаткування – ще 500 тис
“Якби 2016 року почали цей проєкт, сьогодні вже закінчували б. І ціна на газ нікого б не хвилювала”, – підсумував Одарич.
Стандартний багатоквартирний будинок до тепломодернізації споживає вдвічі більше тепла, ніж потрібно, розповідає очільник Асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук. Гігакалорії “йдуть” через неутеплені дах, вікна, двері, підвал і стіни, а платять за них мешканці таких будинків.
І виправити цю ситуацію може будь-яка сім’я. Перший крок – створити ОСББ. Тоді можна зібрати кошти на утеплення, отримати грант або допомогу від місцевої влади. Але навіть в активному Києві ОСББ створені тільки в приблизно 20% будинків, каже Киричук.
Комплексна тепломодернізація передбачає утеплення всього будинку по периметру. За умови, що товщину утеплювача може розрахувати тільки інженер-енергоаудитор. Якщо неправильно вибрати утеплювач, гроші можуть піти “на вітер” або ж у квартирах через зсув точки роси з’явиться цвіль.
У будинку потрібно обшити всі комунікації, встановити індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням, утеплити вікна, двері, дах, підвал. На вентиляції повинен бути рекуператор (спеціальний пристрій, який не дає впускати в житло холодне повітря).
“Я якраз зупинився переночувати в новому готелі в Тернополі. У номері розпечені батареї. Температура повітря – близько 28 градусів. Регулятора на батареї немає, тільки кран. Або спи в сауні або в крижаній печері. Вентиляції немає, кватирки немає. Тільки величезні двері на балкон, які для економії грошей зробили без режиму провітрювання. Власник готелю 90% газу спалює абсолютно марно. Надмірне тепло йде на вулицю через стіни або через відчинені двері балконів. Перед тим я день працював у Києві. У муніципальній будівлі, з муніципальними менеджерами. Чудовий зал, зі свіжим ремонтом, з новими вікнами-склопакетами. Але кожні півтори години доводилося відчиняти два вікна навстіж, щоб впустити в приміщення кисень. Рекуператор не поставили. Відсотків 20-30 газу спалили даремно”, – навів приклад Одарич.
Якби держава протягом останніх п’яти років не обіцяла низькі тарифи на газ, а витратила б гроші на модернізацію житла, вже зараз навіть при ринковій ціні на газ платити за комуналку можна було б у рази менше.