Так званий локдаун в Україні завершився, і з понеділка, 25 січня, на території всієї країни відновився карантин з обмеженнями “помаранчевої” зони, такий режим введений до 31 березня.
За якими правилами тепер житимуть українці й підбиває COVID-підсумки посиленого тритижневого карантину, – пише OBOZREVATEL .
Карантин не закінчився, носіння масок не скасовують
Цілих 16 днів українці не мали можливості відвідувати торгово-розважальні центри, спортзали, кафе, бари й ресторани. Але зате могли ходити до церкви, робити стрижки і кататися в маршрутках. Так, і ще були відкритими гірськолижні курорти, де навіть встиг відпочити сам президент. Такі обмеження в нас називали локдауном, але тільки не розповідайте цього європейцям, яким у цей період навіть забороняли виходити з дому без поважної причини.
На своїй сторінці у Facebook український прем’єр-міністр Денис Шмигаль виступив із твердженням, що “епідеміологи фіксують стабілізацію ситуації із захворюваністю”.
“Кількість зайнятих ліжок знизилася до менш ніж 30%. Водночас ми збільшили ліжка з киснем: з 11 тис. у вересні до 55 тис. у січні цього року. На ці цілі для регіонів було виділено майже 1,5 млрд грн. Маски, дистанція, дезінфекція – це основа”, – резюмував він.
Так, подальші місяці принесуть більше свободи: ТРЦ і непродовольчі магазини відновлять роботу, знову відкриються заклади харчування, фітнес-центри й кінотеатри. Однак масковий режим і дотримання соціальної дистанції ніхто не скасовував.
Отже, з 25 січня:
- робота кафе і ресторанів не дозволена з 23:00 до 07:00;
- спортзали можуть працювати, якщо кількість відвідувачів на 20 кв. метрів не більш ніж одна людина.
- кінотеатри можуть бути заповнені не більш ніж на 50%
- заборонено проведення ранків в освітніх установах та банкетів у ресторанах;
- під забороною дискотеки і робота нічних клубів;
- забороняється планова госпіталізація в медустанови, окрім екстрених випадків;
- заборонено проведення концертів та спортивних змагань, якщо кількість глядачів перевищує 20 осіб;
- також не можна відвідувати соціальні заклади
Статистику вдалося збити і стабілізувати
Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов у п’ятницю, 22 січня, заявив: січневі канікули нормалізували ситуацію із зараженнями і знизили кількість випадків госпіталізації хворих. До того ж він не заперечив, що країна може повернутися до карантинних канікул ще раз до закінчення епідеміологічного сезону.
Ми порахували кількість хворих, видужали і померлих в Україні за час дії так званого локдауну з 8 до 22 січня:
- На коронавірус захворіло 92,4 тисячі українців. Найбільше хворих було 7 січня – 8997 та 15 січня – 8199. Найменше зафіксували 18 січня – 3034 інфікованих. Останніми днями кількість нових випадків коронавірусу коливається в межах 4-5 тис.
- 2305 тисяч осіб померло. Найменше смертей було 18 січня – 67, а найбільше – 241 – 21 січня. Правда, у МОЗ кажуть, що щоденні цифри щодо померлих не відповідають реальним даним через казуси зі статистикою: лікарні можуть подавати цифри із запізненням. А загалом у карантинний період добова смертність не перевищувала 100 осіб.
- 167 тисяч одужало, що майже вдвічі більше, ніж захворіло. Однак, як кажуть волонтери, досить часто із лікарень виписують киснево залежних людей, які пізніше місяцями дихають за допомогою кисневих концентраторів.
Але знову ж таки, це все офіційні дані. Як насправді – ніхто знати не може. Багато провідних епідеміологів та інфекціоністів вважає, що в Україні на коронавірус перехворів ледь не кожен 4-5 житель країни.
Економіка не пережила б локдауну в листопаді
На початку введення суворішого карантину в МОЗ чесно зізнавалися, що це не локдаун за сценарієм весни, коли в країні було закрито все, окрім магазинів, банків і заправок, а посилені обмеження. Основна мета – збити кількість хворих у лютому, коли традиційно починається друга епідеміологічна хвиля – сезон ГРВІ та грипу.
Чимало українських епідеміологів критикували це рішення українського уряду. За їхніми словами, карантин варто було вводити в жовтні-листопаді, коли країну накрила потужна хвиля епідемії. Коли хворі стояли в черзі на кисневу терапію, інколи навіть билися за ковток кисню, а в окремих регіонах медперсонал був настільки завантажений, що не встигав вивозити тіла померлих.
“За розрахунками міністерств фінансів і економіки, тоді ми не могли собі дозволити витримати локдаун саме з економічної позиції. Також ми залишили робочим грудень на території всієї країни, але з безумовним дотриманням правил. Щоб всі відпрацювали грудень і вже з 8 до 24 січня пішли на жорсткий карантин. Попередили всіх заздалегідь”, – пояснював міністр Степанов у грудневому інтерв’ю.
Карантин триватиме до 2023 року?
Чи допомогли 16-денні січневі карантинні канікули стримати епідемію коронавірусу в Україні – буде відомо за тиждень-два. Але якою ситуація буде в лютому – поки незрозуміло. Всі налаштовані на нову хвилю, яка може бути ще більш потужною. Після цього – наприкінці березня-початку квітня епідемія піде на спад, вважає провідна українська інфекціоністка Ольга Голубовська.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
