ВР хочуть скоротити до 300 нардепів і економити 70 млн на рік, але є загроза: розбір законопроєкту

649

У Верховній Раді після року перерви взялися за документ, який дозволить українцям економити на утриманні нардепів понад 72 млн грн щороку.

Комітет ВР з питань правової політики завершив до другого читання розгляд президентського законопроєкту щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи (№1017 – Ред.).

Ми дізналися, чи буде підтримка документа в залі парламенту та що зміниться для українців із його ухваленням, – пише OBOZREVATEL.

Що виграють українці та які зміни очікуютьсяДокумент передбачає скорочення кількості нардепів із 450 до 300. За даними з відкритих джерел, у 2020 році на зарплати парламентарям витратили 203 млн 106 тис. грн – майже пів мільйона на кожного (481 294 грн). Відтак, з ухваленням документа в бюджеті збережеться понад 72 млн грн щороку.

Окрім того, законопроєкт передбачає інші зміни:

– народним депутатом може бути лише людина, яка володіє державною мовою та постійно проживає на території України не менш ніж останні 5 років;

– Верховна Рада України обиратиметься лише за пропорційною системою (голосування за кандидата проводиться за партійними списками).

Наразі у ВР працюють 422 народних обранці, які й будуть вирішувати долю законопроєкту. У разі його ухвалення в цілому вони продовжать виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України. Додамо, що Конституційний склад ВР налічує 450 нардепів, але зараз у парламенті відсутні представники округів із тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму.

“За”, “проти”, “утримався”: чи готові нардепи підтримати законопроєктГолосуючи за документ у першому читанні, його підтримали лише 236 народних депутатів. Для ухвалення законопроєкту в цілому потрібно не менш ніж 300 голосів, адже це зміни до Конституції. У коментарі голова парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк запевнив, що Радане назбирає голосів для ухвалення його у другому читанні.

“У “Голосу”, і не тільки, є зауваження до того, що зашито в законопроєкт, окрім кількісного скорочення депутатів. Та редакція, яка є зараз, призведе до того, що у період виборів у нас буде політичний вакуум, бо до оголошення нових результатів чинний парламент втратить свою легітимність, а самі вибори можна буде проводити в будь-якому вигляді – з Конституції пропонують прибрати вимогу проводити вибори до Ради “на основі загального, рівного, прямого виборчого права, шляхом таємного голосування”. Це небезпечні зміни, за які в парламенті не назбирається 300 необхідних голосів”, – сказав Железняк.

Окрім того, він переконаний, що у ВР повернулися до цього питання рік потому, аби відволікти увагу від тарифів, вакцинації та інших гострих питань.

Як повідомили у профільному комітеті, під час розгляду законопроєкту його підтримали лише депутати зі “Слуги народу”.

“Представники решти фракцій та груп голосували проти або утримувалися. Тобто, якщо навіть вся фракція “Слуга народу” одноголосно виступить за цей законопроєкт, за відсутності підтримки інших депутатів зміни не наберуть необхідної кількості голосів. До того ж усередині фракції також тривають дискусії з цього приводу”, – розповів нардеп, член комітету Роман Бабій.

Він додав, що розглядати законопроєкт у сесійній залі будуть, найімовірніше, поточного пленарного тижня (з 25 січня), адже ухвалити його треба до кінця цієї сесії відповідно до Регламенту ВР.

Що буде, якщо законопроєкт ухвалять“По-перше, у разі ухвалення законопроєкту буде виконано суспільний запит на зменшення кількості народних депутатів. Звичайно, у такому разі на кожного народного депутата буде “випадати” більша кількість виборців. Однак норма про 450 нардепів вводилася в той час, коли населення України складало близько 52 млн. Зараз йдеться про приблизно 40 млн. До того ж нинішній рівень комунікаційних каналів та дистанційного зв’язку зменшує необхідність для депутата особисто фізично бути “поруч із виборцем”, – розповів Бабій.

Після ухвалення документа будуть створені експертні групи для напрацювання змін до інших нормативних актів, які забезпечать повноцінне функціонування робочих механізмів ВР із меншою кількістю депутатів.

Ухвалити – не означає реалізувати: ймовірність скасування закону“Існує можливість, що наступне скликання ВР так само ініціює зміну кількості нардепів – повернути 450, зробити її ще більшою, а може, й меншою. Для цього потрібно буде повністю пройти процедуру внесення змін до Конституції. Поточному ж скликанню у разі ухвалення законопроєкту знову змінювати кількість нардепів буде заборонено”, – додав Бабій.

Критики законопроєкту серед причин неможливості його ухвалення називають те, що Конституційний Суд України, коли розглядав проєкт закону, висловив певні “зауваження” до нього. Зокрема зазначав, що доцільно відразу ж внести зміни й до інших положень Конституції, які прив’язані до тієї чи іншої кількості нардепів.

Додамо, що в грудні 2019 року КСУ визнав конституційним законопроєкт про зменшення складу Верховної Ради, передбаченого Основним законом. Уже в лютому 2020-го парламентарі ухвалили законопроєкт у першому читанні і майже рік він перебував на розгляді у профільному комітеті. Наразі ж у Раді немає консолідованої позиції щодо документа й навіть у монобільшості погляди на необхідність його ухвалення різняться.