Фахівці Міністерства екології України проведи первинний аналіз трьох головних річок України, води яких використовуються для водопостачання населення. Йдеться про Дніпро, Дністер і Сіверський Донець, де виявили залишки медпрепаратів, що використовують у лікуванні коронавірусу.
Про це в ефірі каналу “Дом” повідомив заступник міністра екології й природних ресурсів Михайло Хорєв. За його словами, було здійснено цільовий скринінг, під час якого воду перевірили на 3200 речовин, і ще на 64 000 – як припущення, можуть вони бути в річках чи ні, – пише Оbozrevatel.
Так, результати показали сліди фармакологічних препаратів у водоймах. Зазначається, що це стало наслідком вживання людьми ліків у вигляді пігулок чи уколів, які з часом виводяться із організму й рано чи пізно потрапляють у водні об’єкти.
Такий стан води, підкреслив Хорєв, пов’язаний із пандемією COVID-19.
“Препаратів від коронавірусу дуже багато. Те, що входить до “ковідного” протоколу, саме ці речовини зараз у нас у воді. Ми це фіксуємо”, – додав він.
За його словами, така тенденція спостерігається й у Європі. Там причиною називають недостатню роботу очисних споруд.
Також, за даними екологів, у водах Сіверського Дінця, Дніпра і Дністра наявна величезна кількість цинку.
“Зараз ми вивчаємо – чи залежить це від сезону або ні. І вже є припущення, що це взагалі природний стан, що води України просто містять підвищений вміст цинку. Бо скрізь, де здійснювали скринінг, – у всіх пробах є його перевищення”, – розповів Хорєв.
Заступник міністра додав, що у річках також виявили пестициди, хоча й у невеликих кількостях. Він підкреслив, що в цьому випадку причиною може бути змив із території та розораність біля води.
До всього іншого, екологи під час скринінгу зафіксували метали у водоймах. Водночас там фактично не було ртуті, на відміну від, наприклад, річок у Європі, де з цим велика проблема.
Також серед небезпечних речовин були фосфати, що використовуються у виробництві мийних засобів. Цьогоріч Україна ввела серйозні обмеження на це для підприємств, проте запрацюють нові правила лише з 2023 року.
Хорєв додав: скринінг трьох головних водних басейнів показав, що порівняно з країнами Європи “у нас ситуація не найгірша”.
“Боятися, насправді, поки що нічого. Ми не можемо сказати, що стан значно гірший, ніж у сусідів у Європі, бо немає ще глибинних досліджень, ми їх тільки почали. Дослідження за водною рамковою директивою займають три роки. Оцінюється великий спектр… Словаки, які робили у нас скринінг, залишилися задоволені результатом. Вони сказали, що загалом наші річки перебувають у набагато кращому стані, ніж усі про них думають”, – підсумував заступник міністра.