У Вінниці від коронавірусу померла сім’я лікаря: спершу – 92-річна мама, потім – брат, а через тиждень і сам завідувач поліклініки Вінницької обласної лікарні ім. Пирогова Віктор Колодько.
Поховають медика в четвер, 29 жовтня, у селі Капустяни. Друзі та односельці досі не можуть повірити в смерть лікаря, – пише OBOZREVATEL.
Зробили все і навіть більше
Як розповів директор обласної лікарні Олександр Жупанов, Колодько був великим професіоналом, лікарем-неврологом.
“Він консультував усю нашу лікарню. Хоч лікарі і мають захист, але все одно заразитися вірусом можливо. Де він підхопив його, ніхто не знає. Він лікувався з перших же днів хвороби, консультувався з інфекціоністом. Але тоді вже була важко хворою його літня мама, він як лікар розумів, що вона найближчим часом помре. Тому відразу лягти в лікарню не міг”, – зазначив медик.
“Потім він пройшов КТ і побачив, що легені його вражено. Це дуже підступна хвороба, вона вражає судини, тромбуючи їх. Він ліг у стаціонар, його стан погіршився. Тоді в лікарні вже був брат. Спершу брат одужував, і всі думали, що він вилікується. Але йому стало різко погано – і він помер. Для Віктора зробили все, що могли, і навіть більше. Друзі дістали для нього ліки, яких ще немає в Україні, але й вони не допомогли. Він помер”, – поділився Жупанов.
Спортсмен, чемпіон світу з футболу
Для всіх, хто знав Колодька, його смерть стала несподіванкою. Спортсмен, життєлюб, чудовий організатор. Кажуть, він постійно підтримував форму, ходив до залу, а ще з молодості грав у футбол.
“Коли ми організували збірну з футболу серед лікарів, він приєднався до нас. У нас була команда ветеранів, туди входять ті, кому більше за 45 років. П’ять років тому ми всі разом поїхали в Америку, у Лос-Анджелес, там проходив Чемпіонат світу з футболу серед команд медиків. І ми стали чемпіонами, тоді з нами грав і Віктор Колодько”, – розповів капітан цієї команди, лікар Олег Щеглов.
Він теж не може повірити в те, що Віктора не стало. “Увесь день у мене перед очима. Я повірити в це не можу! Він чудовий організатор, був главою профспілки лікарні, очолив поліклініку. Думаю, він просто за собою дещо не додивився. Тоді була хвора мама, потім – його брат. Й обома похоронами Віктор займався сам. Недооцінив свій стан. Кажуть, усе в нього почалося зі звичайного покашлювання. До лікарні він уже надійшов, коли 65% легень було вражено”, – зазначив Щеглов.
“Хочеться вийти в поле і кричати”
У рідному селі Капустяни люди теж дуже засмучені звісткою про смерть лікаря. “Ви розумієте, він давно поїхав від нас, поїхав учитися до медінституту, потім працював у районі, потім – у Вінниці. Але він ні на день не забував про своїх односельців. Він знав нас тут усіх від малого до великого. Якщо хтось у селі хворів, то збирався і їхав до “нашого лікаря” до Вінниці. Віктор обов’язково вислуховував і скеровував людину на обстеження й лікування”, – розповідає місцева жителька Юлія Дубок.
Тут же в селі жила і мама лікаря, батько вже давно помер. Жінка тільки років зо три-чотири тому перестала тримати корову у своєму господарстві. Уже не могла у свої 92 роки за нею доглядати. А взагалі, це була дуже господарська сім’я і дітей своїх вони так само виховали.
“Зараз хочеться вийти в поле і почати кричати, щоб якось виплеснути горе. Усе село плаче й тужить. Стільки людей сьогодні телефонували й плакали через смерть лікаря”, – говорить Дубок.
У брата Віктора були проблеми із серцем, раніше він переніс операцію із шунтування. А коли дізнався про смерть мами, то його стан різко погіршився.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
