Киянка Ірина, яка ще й годує, немовля розказала про свої поневіряння і безуспішні спроби отримати консультацію.
У Києві на гарячій лінії боротьби з COVID-19 немає медиків, лікарі не беруть слухавки, а на швидкій вважають, що молодь не може задихатися. Про такі труднощі розповіла молода киянка Ірина, якій під час пандемії довелося звернутися по допомогу до профільних служб.
Про свої поневіряння мешканка Печерського району столиці розказала “5 каналу“.
Ірина зазначила, що сімейна лікарка запропонувала здавати тест у порядку черги, але доведеться чекати. Тому вона зверталася до приватної лабораторії.
“Перші симптоми з’явилися ще у суботу, 31 жовтня. За чотири дні почалася задишка, а сьомий день, п’ятниця, був найкритичніший – увечері почала сильно задихатися і з’явився біль в ділянці серця”, – розказала жінка.
“Гаряча лінія МОЗ не консультує, а на 103 грає мелодія Моцарта…”
Коли Ірина зателефонувала на гарячу лінію МОЗ, її сказали, що не консультують, бо вони – не лікарі.
“З п’ятниці у мене задишка, що робити – не кажуть. Дзвоню на гарячу лінію по боротьбі з COVID. Вони кажуть, мовляв, “не можемо призначати, подзвоніть у швидку, вони, якщо вам погано дихати, мають приїхати, заміряти кисень, і якщо критичний буде рівень у крові, мають думати про госпіталізацію”. Дзвоню на 103. Там спитали, скільки мені років: “А, молода. Ми не думаємо, що ви задихаєтеся, по розмові чуємо. Спробуйте вийти на вулицю, подихати повітрям”. О’кей, подихала, трохи полегшало. А вночі думала, що помру. Бо намагаєшся дихати ротом, але не вистачає повітря. Постійно п’єш воду, бо пересихає в горлі”, – розповіла про свої поневіряння Ірина.
Жінка уточнила, що на 103 додзвонитися спочатку було нереально – стояла на утриманні: “Мелодії Моцарта не вистачало, і – “ваш дзвінок дуже важливий для нас”.
У суботу сімейний лікар не відповідає.
У приватній клініці, де Ірина напередодні робила рентген, консультувати щодо коронавірусу теж відмовились.
“Сімейний лікар не відповідає, приватні клініки не консультують, гаряча лінія МОЗ не консультує, я вдруге дзвонила на 103 – мені назвали якийсь препарат. Питаю, чи можна при грудному вигодовуванні, сказали, що не знають – це до сімейного. Кажу, що не маю зв’язку з сімейним. “Подзвоніть на гарячу лінію МОЗ”. Дзвоню – там не можуть проконсультувати. Дзвоню на гарячу лінію боротьби з COVID – і тоді мене “накрило”, – пригадує вона.
Під час чергового дзвінка на гарячу лінію боротьби з COVID-19 операторка нарешті дала Ірині номер телефону, “де приймають лікарі і дають слушні поради” – це дослівно. Що це за таємна лінія, кому належить і чому оператор не порадив її одразу, для Ірини залишалося таємницею. Але, каже, там їй порадили краплі, які дозволили нормально дихати.
Пізніше через соцмережі Ірина з’ясувала, що це номер служби “Порада лікаря за телефоном” Департаменту охорони здоров’я міста Києва: 044 235 0101.
“З вечора п’ятниці до обіду суботи я не могла ні до кого додзвонитися”, – підсумовує жінка.
Зрештою, сім’я Ірини придбала додому вісім літрів кисню.
Рівень кисню в крові вимірюють теж самотужки – апаратом із аптеки.
“У суботу вночі я молилася, бо не знала, як дожити до ранку”
“У суботу вночі я молилася, бо не знала, як дожити до ранку. Не могла себе контролювати, бо засинаю – і задихаюся, не контролюю дихання, коли засинаю. Коли ти дзвониш, питаєш, що робити, а люди дратуються і не знають, що відповісти – як це? Болить у мене у грудях і серце болить. Я вже мовчу про втрату смаку й нюху”, – каже Ірина.
“Мені таки призначили ліки. Але по них треба їхати в сусіднє місто. А як, коли всі з коронавірусом?” – підсумовує вона.
“Якщо немає грошей, на цьому все, помирайте…”
“9 листопада вранці піднялася температура, відчувала дику втому, ломоту в кістках, біль у грудях і все інше. За рекомендаціями МОЗ України дзвоню в Печерську поліклініку за місцем прописки. Скеровують на службу першої якоїсь там допомоги Печерського району. Питають симптоми, оформляють заявку, повідомляють, що протягом трьох годин на мобільний передзвонить сімейний лікар. Мені залишають контактний номер сімейного. Чекаю… Минула доба, лікар так і не зателефонувала. Дзвоню сама, лікар “поза зоною”, клас. Дзвоню ще через добу, та ж історія. Дзвоню в цю службу першої допомоги… не беруть слухавки. Температура тримається, симптоми ті ж, ні гірше, ні краще. Якщо ви читаєте, що робити, якщо немає грошей, далі можете не читати, на цьому все, помирайте, шановні громадяни”, – обурюється молода жінка.
Як і на початку хвороби, тестуватися на COVID Ірина пішла до приватної лабораторії. І дуже радіє, що результат негативний.