Нещодавно кияни запустили флешмоб під назвою #kyivnotkiev, покликаний навчити і іноземців, і несвідомих місцевих жителів писати назву нашої столиці латиницею саме з української Kyiv, а не Kiev, з російської.
Справа, звичайно, правильна, хоча багатьох іноземців привчити буде складно, занадто багато різноманітних мов у світі, і способів написати на них назву міста.
Спробуємо розібратися, як же Київ отримав своє ім’я, і як воно змінювалося зі століттями.
Легендарний Кий
Якщо запитати будь-якого українця, чому Київ називається Києвом, то він, звісно ж, негайно відповість, що yf честь князя Кия, який коли його і заснував, спільно з братами Щеком і Хоривом, за підтримки сестри Либідь. А від них в результаті і пішло слов’янське плем’я полян.
Але про легендарного Кия нам відомо вкрай мало. Різні версії говорять різні речі. Наприклад, є теорія, що Кий був варязьким конунгом, тобто вікінгом. І звали їх всіх Кейсаре (цар), Щекліг (спритний), Хороваре (морський розбійник) і Лиабер (свіжий вітер). Щодо імен тут сказати, звичайно, складно, схоже на дуже сильне припущення. Але, з огляду на, географію подорожей вікінгів, які відкрили Америку і Гренландію, поява їх на наших землях нітрохи не дивна.
Є й інша версія, яка говорить, що Кий з родичами були не скандинавами, а зовсім навпаки, кочівниками. Можливо, сарматами, які прийшли зі сходу і заснували місто на березі великої ріки. Деякі дослідники доводять цю версію тим, що «ківа» на сарматській – це гора. Нібито і місто так назвали, тому що воно на пагорбах.
Нарешті, є найрозумніша версія, згідно з якою легенда про Кия, Щека і Хорива – це просто топонімічний міф. Як і у випадку, наприклад, з вигодуваними вовчицею братами Ромулом і Ремом, засновниками Риму.
Народні етимологічні легенди зазвичай не мають якоїсь реальної бази, а просто є казковими уявленнями місцевого населення про власну історію. При цьому, звичайно, для розуміння ранньої історії наших предків вони вкрай важливі, як і весь інший фольклор.
Ім’я, сестро, ім’я
Перше відоме назва Києва виглядає, як Кыѥвъ. Згодом змінювалося вимова, а за нею і написання. Вимова першої голосної пом’якшала до «і», а місто стало називатися Киевъ або Кіевъ.
Згодом на якийсь час написання міста стало зовсім екзотичним. Десь з XII століття в наші землі проникає літера «новий ять», яка означала довгий голосний звук [ē]. Відповідно, назву міста писали, як «Кыѣвъ», «Киѣвъ» і навіть «Кіѣвъ».
Після того, як в XIX столітті було розроблено новий правопис української мови, «новий ять» звідти зник і був замінений літерою «ї», якою ми користуємося і зараз. І місто остаточно почало іменуватися «Київ».
Як пишемо латиницею?
Міжнародне співтовариство на рівні ООН вирішило не вибирати між двома варіантами. Згідно з документами Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) допустимі обидва написання, хоч Kiev, хоч Kyiv. Європейці найчастіше обирають перше, тому що воно для них зрозуміліше. Адже в багатьох мовах фонеми /ɨ/, що позначається українською літерою «и», наприклад, просто немає.
Проте, прецеденти, коли країна просила світову спільноту називати столицю відповідно до місцевих традицій, були. Так, наприклад, у другій половині ХХ століття влада Китайської народної республіки зажадала від світової спільноти офіційно називати її столицю не Пекін, а Бейцзін, відповідно до сучасної китайської вимови.
Втім, далеко не всі почули цю вимогу. В українській мові це як і раніше Пекін, як і, наприклад, в нідерландській (фламандській). А ось в англійській вимову і написання змінили. Але і серед самих жителів КНР зустрічається дуже різна вимова. Десь місто назвуть Бейджином, а серед південних кантонських діалектів досі в ходу слово «Пекін», хоча відтворити китайську фонетику кирилицею, звичайно, вкрай важко.
А буває і так, що відповідно до стандарту ISO у міста може бути і більше двох способів написання. Так, наприклад, Брюссель може бути не тільки Brussels, але і Bruxelles, Brüssel або Brussel. А вже як правильно обізвати Люксембург і взагалі не дуже зрозуміло.
Найбільш незвичайна в Європі ситуація склалася з, мабуть, славним містом Дубліном. Сучасною ірландською мовою його прийнято називати Baile Átha Cliath («поселення у броду»), що навряд чи напишуть на картах по всьому світу.
Так що, право вимагати називати нашу столицю так, як нам подобається, звичайно, невід’ємне. Але і очікувати, що іноземці кинуться вчитися вимовляти слово Kyiv, теж не потрібно. Складно це. Давайте будемо до наших гостей поблажливіше.
Джерело: coma.in.ua
Автор матеріалу: Митя Раевский
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини