Кадирівці випалили ціле село на Київщині, але місцеві повертаються туди щодня, щоб обробити городи

676

У звільнених від окупантів селах на Київщині кипить робота – селяни взялись засаджувати городи, хоча околиці досі рясніють попереджувальними табличками «Міни».

Протитанкові снаряди і набої у більшості сіл Київщини ДСНСники вже прибрали, утім там досі лишаються дистанційні міни, якими росіяни, відступаючи рясно засіювали поля і ліси, передає ТСН.

Невелике село Захарівка, на Іванківщині, тут 30 будинків, але не вцілів жоден. Це зовсім не наслідки активних бойових дій, а приклад російського звірства. Виходячи із села вони просто розстрілювали і палили усе, що бачили. «Розстрілювали із дороги танком. А потом добивали, як люди розказують, гранатометами», – розповідають місцеві.

В деяких деревах досі стирчать снаряди, довкола всіяно залізяччям. Тут стояв один з марнославних підрозділів кадирівців, вони взялися знищували цивільні будинки за те, що ЗСУ спалили їм бронемашини, розповідає староста села. «На одному борту написано «за честь», на другому «за Кадирова». Навіть орками не хочеться їх називати, а вурдалаки», – каже чоловік.

Від села лишилися самі руїни, лише дивом ніхто з місцевих не загинув. І хоч повертатися людям фактично нікуди, живуть по сусідах в інших селах, городи ніхто не відміняв. Приїжджають, хто трактором, хто велосипедом. Садять городи і приїжджають майже щодня.

Перед тим вибухотехніки ДСНС вже прибрали міни з доріг, з обійсть повивозили снаряди і патрони. Нині сапери нацгвардії знешкоджують вибухівку на околицях.

Микола демонструє одну з найстрашніших мін – протипіхотна ПОМ 2 для дистанційного мінування, вистреливши, вона падає куди завгодно і на десяток метрів викидає тонкі нитки-детонатори, яких не видно за високою травою. Однак найнебезпечніше те, що вони російського виробництва і детонують навмання, хоча мають самоліквідовуватися.

«Оця тут стоїть вже 3 місяці. Повністю заряджена і готова. Ці міни небезпечні. Тому ми їх лише знищуємо на місці», – каже сапер.

Особлива увага біля покинутих окопів. Сюди вже заходили місцеві, хто за гриби, хто сподівається знайти свої вкрадені речі. Утім, тут і досі небезпечно. Навіть після перевірки залишається імовірність, що котрусь залізяку могли пропустити. Попереджувальні таблички лишаються тут і досі.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини