“Ефект Стрейзанд – Медведчука”: українці поглузували з кума Путіна у Вікіпедії

1650

Винесення судового вироку щодо заборони продажу та друку книги “Справа Василя Стуса” викликало великий суспільний резонанс в українському суспільстві. 19 жовтня публікація рішення суду спровокувала так званий “ефект Стрейзанд”. Ефект полягає в тому, що тема, яка раніше мала значно менший інтерес, отримала хвилю популярності при спробі заборонити згадки про неї.

Через високий інтерес до історичного видання Кіпіані, даний ефект стали називати також “Ефектом Медведчука”, і того ж дня про це написали в Українській Вікіпедії. Про це на своїй фейсбук-сторінці написав Назар Токар.

Оновлену інформацію з Вікіпедії вже видалили, але скриншоти залишились.

скриншот

Як повідомив у себе на сторінці у фейсбуці автор книги Вахтанг Кіпіані, весь наклад книги було розкуплено протягом години після винесення вироку суду.

19 жовтня Дарницький районний суд Києва виніс рішення, частково задовольнивши позов народного депутата України Віктора Медведчука до відомого історика Вахтанга Кіпіані. Згідно з рішенням суду, деяки з фраз Кіпіані було визнано такими, що “принижують честь та гідність” проросійського політика.

Що це за ефект Стрейзанд і до чого тут Медведчук

  • Термін “ефект Стрейзанд” походить від інциденту 2003 року, коли відома голлівудська акторка Барбара Стрейзанд звернулася до суду з вимогою стягнути з фотографа Кеннета Аделмана і сайту Pictopia.com 50 мільйонів доларів.
  • Все тому, що фото її будинку було доступне серед 12 тисяч інших фотографій узбережжя Каліфорнії. Злого умислу в цьому не було, річ у тім, що фотограф справді знімав узбережжя в межах проєкту, який вивчає ерозію ґрунтів. Сайт із фотографіями та науковими матеріалами був загальнодоступним, однак цікавилися ним лише фахівці.
  • До того, як Стрейзанд подала позов, фотографію з її будинком завантажували із сайту всього 6 разів, з яких двічі це робили адвокати акторки. Після позову знімок і сайт стали надзвичайно популярним, через місяць їх переглянули понад 420 тисяч відвідувачів.
  • Ситуація із забороною книги Кіпіані про Стуса – схожа. Після майже повного задоволення позову Медведчука судом люди кинулись до книгарень та розкупили увесь наклад “Справи Василя Стуса”.
  • Річ у тім, що у 1980 році Віктор Медведчук був адвокатом Василя Стуса. З таким “захисником” той отримав максимальний термін ув’язнення – 10 років примусових робіт і 5 років заслання. У таборі він помер.
  • Медведчук визнав обвинувачення радянської влади проти поета і дисидента “правомірними”. У суді над Стусом він фактично виконував роль “другого прокурора”.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини