Український державний та громадський діяч Victor Andrusiv на своїй сторінці у Facebook закликав українців “не зневажати пам’яттю тих, хто за нашу свободу – віддав життя”:
“Я бидло
Добрий день. Мене звати Віктор Андрусів. Я кандидат політичних наук, директор потужного аналітичного центру. Активний учасник революції Гідності, в 2015 працював на Донбасі. І я бидло.
Я не завжди був бидлом. Раніше люди, які нарікли мене так, з повагою ставились до того, що я робив. В них не було сумнівів в моїй непідкупності і порядності. Коли більшість боялись навіть пікнути в фб проти Януковича, ми з друзями блокували його в Межигір’ї. За це отримали купу справ в поліції і СБУ. Нас пресували і знищували. Я звільнився з роботи, щоб стояти поруч плече-до-плеча зі своїми друзями в боротьбі з диктатурою. Ми одні з перших вийшли на Майдан. 20 лютого я втратив 2 своїх друзів. Хлопців, яких я заагітував боротися з Януковичем. Я сидів біля них і плакав. Я відчував безсилля. І тоді ж я вирішив, що єдине, чим можна оплатити цю жертву це покарати винних і вивести Україну на рівень розвинутих країн.
Але винні за 5 років так і не покарані. Хоча сьогоднішня влада, стала такою завдяки жертві майданівців. Вони – влада, тим не менше, не вирішили, що це справа честі. І з року в рік я переживаю цю тяжку ганьбу і безсилля. І продовжувати цієї ганьби я не хочу.
Не вийшло нічого і з розвитком країни. За ці 5 років наша економіка росла в тричі гірше Ефіопії. Реформи протягувались із застосуванням погроз втратити підтримку МВФ. Корупція змінила форми, і залишається і далі непокараною. Були і позитиви, звісно. Безвіз, угода про асоціацію, томос. Так війна. Більше було важче. Але я вважаю, що війна змушує робити неможливе. А його не зробили.
Тобто із двох важливих особисто для мене пунктів, в пам’ять про моїх друзів – не виконано жодного.
І от ми підходимо до моменту, коли я став бидлом.
Я став бидлом за те, що вирішив скористатись своїм правом змінити владу. Це право я виборював у 2004 році і в 2014-му. Це право – це єдине, що відрізняє демократію від диктатури. І сьогодні наявність цього права – це можливо єдиний поки що не знищений здобуток Революції Гідності. І саме за моє бажання скористатись цим правом, підтримати Зеленського – ви назвали мене бидлом.
Я з повагою, ставлюсь до тих, хто підтримує іншого кандидата. Я і до Порошенка нормально ставлюсь. Я не рахую його поганим Президентом. Але він не зробив те, що я від нього очікував. І я хочу, щоб він поніс політичну відповідальність! Саме так. Політик, який не виконує те, що обіцяв, не виправдовує очікувань має нести відповідальність. Це стосується не тільки його, це стосується всіх майбутніх політиків. І Зеленського теж. Виключно це змусить рано чи пізно всіх політиків думати не про сьогодні, а про те, з якими здобутками вони підуть з посади.
То чому ж зі всіх сторін і щілин мене називають бидлом? Все просто – вам страшно. Дорогі прихильники Порошенка – вам страшно. І справа не в тому, ким є Зеленський чи за що він виступає, справа в тому, що ваш кандидат вирішив виграти залякавши все суспільство. Йому всеодно було хто буде в другому турі. Він давно планував всіх залякати Путіним. Ще до Зеленського він це робив з Тимошенко, а коли лідер змінився – він свою стратегію не змінив.
Вам страшно, але це не може бути причиною чи аргументом – зневажати право міняти владу. Поділ на кращих і гірших, на бидло і інтелігенцію – це не про демократію, не про свободу. Це про тоталітаризм, диктатуру і хунту. Вам може не подобатись інший вибір, вам навіть страшно може бути, але ви не можете йти проти фундаментальної цінності – свободи вибору. Бо тоді ви зневажаєте все, за що ми боролись. Зневажаєте пам’ять тих, хто за нашу свободу – віддав життя.”
Я бидлоДобрий день. Мене звати Віктор Андрусів. Я кандидат політичних наук, директор потужного аналітичного центру….
Gepostet von Victor Andrusiv am Dienstag, 16. April 2019
Алла Гунченко для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.