Вам ніколи не спадало на думку, чому знаний російський ювелір Карл Фаберже ніколи не мав своєї крамниці в Києві. Багатіїв в українській столиці вистачало, але в них був свій улюбленець – Йосип Маршак.
Якщо Фаберже походив з династії ювелірів, то українець розвивав свою кар’єру самотужки. З 14 років Йосип Маршак покинув рідне село Ігнатівка і переїхав до Києва, щоб влаштуватись в ювелірну майстерню, пише 24 канал.
Майбутній мільйонер починав зі 100 рублів заощаджень. Це був посаг дружини. Але за кілька років розголос про неймовірні прикраси дозволив йому відкрити крамницю на самісінькому Хрещатику.
Киянки милувалися браслетами, перснями, столовими сервізами, виставленими на вітринах. У 1886 році лише виробів із золота виготовили на 112 кілограмів.
Він одним із перших у Європі почав наймати на роботу жінок й охоче вчив дітей, пам’ятаючи себе підлітком.
Вироби киянина здобували медалі на ювелірних виставках США та Бельгії, їх дарували Миколі ІІ. Та всьому настав кінець з приходом більшовиків. У 1918 році майстерню націоналізують.
Мине трохи часу і прізвище Маршаків знову голосно зазвучить. Двоюрідний племінник Самуїл Маршак став улюбленцем усіх дітей Радянського Союзу. Казку про “12 місяців” та вірші про роззяву з вулиці Басейної читали чи не в кожному домі. Тим часом рідні сини Йосипа Маршака емігрували до Франції і відкрили у Парижі ювелірний салон. Це вже їм вдалося отримати таких клієнтів як Жаклін Кеннеді, король Марокко Хасан ІІ та дружина Шарля де Голля.
А от внук – Даніель Маршак – присвятив своє життя не менш філігранній роботі – стане одним із найвідоміших пластичних хірургів Франції.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
