Звуки потягів вони розрізняють безпомилково. Це й недивно, бо їхній будинок розташований між двома коліями. Від хати до залізничного полотна усього 5 метрів. Вдень тут курсує більш ніж 35 потягів. Тому до звуків поїзда сім’я Цибульських давно звикла.
35 разів на день, а той більше, повз цей будинок проїжджають поїзди. Хата на дві сім’ї і по обидва боки – залізничні колії. Раніше тут був будинок колійного обхідника, побудований ще за часів Австро-Угорщини. Згодом сюди стали заселяти працівників колії. Вони реконструювали будівлю і провели водогін. Тепер тут мешкає дві родини. Права половина будинку стала рідною домівкою для сім’ї Цибульських, які оселилися тут 23 роки тому, – пише 0352.ua.
Для пані Тетяни запитання “чи не заважають поїзди” – звичне.
“Ми навіть інколи не відчуваємо, що поїзд проїхав. Тут у нас шум не тільки від залізниці, а й автотранспорту”, – каже мешканка селища Велика Березовиця Тернопільського району Тетяна Цибульська.
Хіба як вантажний потяг проїде, то земля рухається. Цей будинок ще австрійський, фундамент міцний, тож нема що жалітися. Старший син Цибульських про потяги здається знає все. На колії минуло його дитинство.
“Все дитинство пов’язане з тим. Хоча це можна сказати небезпечно, тому що це біля колії”, – каже Андрій Цибульський. – “Ми завжди тут гралися. Мама тут працює, тато – залізничник. Ми знали, що таке колія, що таке перекинути перекинути стрілку чи ще щось”.
На подвір’ї бавиться наймолодший з Цибульських. Хлопчик вже змалку знає ким стане як виросте.
“Я хочу бути залізничником як тато”, – додає Максим Цибульський.
Тим часом повз обійстя Цибульських вкотре проїжджає потяг. Цибульскі жартують, що його звук – незмінний ритм їхнього життя.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
