“Сороковий день україномовності… Політ нормальний. Відчуття двоякі…”
Про це на своїй сторінці у Facebook пише зірка шоу “Ліга сміху” з харківської команди “Інародний театр абсурду Воробушек” Олександр Сердюк”:
“Реакція людей зрозуміла. Правда, коли ми зіграли з Воробушком 6 вистав за один день, то всього за 3 роки після нашого рекорда, всього було приблизно питань 20 “Навіщо ви це зробили?” і “як вам це вдалося?”. В цій же ситуації, українська мова набагато цікавіша. Понад 1000 людей. Всім же дуже цікаво чому людина може переходити на іншу мову… Рідну мову. Я навіть зараз це слово пишу і відчуваю, що хтось не задоволений))).
Це як відмовитися їсти м’ясо, або пити aлkoгoль, бо скоріш за все будеш хворий, бо м’ясо дуже корисне, а чому кинув алkоголь? Скоріш за все захворів. Були люди, які відверто казали, що їм не подобається, що я розмовляю українською. Звичайно в такі моменти хочеться відповісти в звичному для них і мене режимі “иди на х*й”, але ти розумієш, що зробивши ctrl shift, ненормативна лексика взагалі не вписується. Дуже радісно, що багато людей почали писати, що теж хочуть перейти і потихеньку переходять в фейсбуці і в соц. мережах.
Плюс, коли розмовляєш українською, твій співрозмовник теж переходить на українську, бо десь глибоко в душі, всі бажають і всі цього хочуть. Але ж не модно, і що люди подумають, і якось дуже незручно, і яка різниця? Та це справа кожного. Звичайно,в мені прокинувся маленький н@ціон@ліст. він завжди був, але так він трошки виліз на поверхню. Причиною цього стало розуміння, що за цей місяць, зі всіх моїх знайомих у всіх містах, діалог з україномовними людьми, був максимум 10 разів. Тобто 10 людей з 1000чи. При чому дуже дивували люди з Ужгорода, Франківська, Тернополя, які перейшли на російську, бо в Києві, дуже маленький процент і ніхто не бажає бути білою вороною. Та біла ворона для мене, це стабільний стан душі.
Загалом це важко, бо не знаєш половини слів, наголосів і правил написання (тут взагалі біда). Так не можу жартувати і це великий мінус, бо мозок ще говорити не навчився. а тут ще і жарти треба стріляти, бо це твоя професія. Та якщо задуматися, то це, як з корисною їжею, вона не завжди смачна, але відчуття після неї набагато кращі. Так і з переходом на іншу мову.Терпіння та труд, а я нормально супер гуд..
Також ще один із плюсів, стосується кількості матів, яка зникає з твого рота. Також тепер в мене є 6 секунд, щоб не ляпнути якусь фігню, бо поки згадуєш слово, то є час подумати, чи треба говорити? Запас слів росте, впевненість теж, зупинятися бажання абсолютно немає, як і дратувати та робити щось гарне одночасно (бо зі всього, що я робив, міняв, творив, мабуть це найдієвіше зі знаком плюс).
Політ продовжується, тобто вихід із зони комфорту, щоб прийти к комфорту. І дякую всім, хто допомогає, хто розмовляє зі мною і підказує правила і розуміє та дає сил на шлях Шестиструнного самураю.”
Алла Гунченко для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини