Заборонити слово Україна та репресувати ціле покоління – розкрито плани кремля, які здивували б Гітлера

Розповідаємо про автора та причини появи статті “Що Росія має зробити з Україною”, яку опублікувало державне інформагентство роспропаганди.

Росіяни остаточно перетворили на нацизм так звану денацифікацію. Державне агентство роспропаганди – ріа новости – опублікувало статтю Тимофія Сергейцева під заголовком “Що Росія має зробити з Україною“. Сергейцев стверджує, що українців за допомогою масових репресій необхідно змусити відмовитись від власної національності, оскільки українці… заважають Росії, – пише Сьогодні.

Вийшло, що, дорікаючи українцям за якийсь прихований нацизм, Сергейцев опублікував абсолютно нацистський текст, у якому стверджує, що денацифікація України має подовжитися на ціле покоління.

Що написав Сергейцев

Далі лише цитати. Коментарів до них не буде.

• “Денацифікація необхідна, коли значну частину народу — найімовірніше, його більшість — освоєно та втягнуто нацистським режимом у свою політику. Тобто тоді, коли не працює гіпотеза “народ добрий – влада погана”. Визнання цього факту є основою політики денацифікації, всіх її заходів”.
• “Денацифікація не може бути проведена компромісно, на основі формули типу “НАТО – ні, ЄС – так.”
• “Окрім верхівки, винна й значна частина народної маси, яка є пасивними нацистами, посібниками нацизму. Вони підтримували нацистську владу та потурали їй. Справедливе покарання цієї частини населення можливе лише як несення неминучих тягарів справедливої війни проти нацистської системи. Подальша денацифікація цієї маси населення полягає у перевихованні, яке досягається ідеологічними репресіями (придушенням) нацистських установок та жорсткою цензурою: не лише у політичній сфері, але обов’язково також у сфері культури та освіти”.
• “Строки денацифікації не можуть бути менш ніж одне покоління, яке має народитися, вирости та досягти зрілості в умовах денацифікації”.
• “Назва “Україна”, мабуть, не може бути збережена як титул ніякого повністю денацифікованого державного формування на звільненій від нацистського режиму території”.
• “Спокута провини перед Росією за ставлення до неї як до ворога може реалізуватися лише в опорі на Росію у процесах відновлення, відродження та розвитку. Жодних “планів Маршалла” для цих територій допускати не можна“.
• “Католицька провінція” (Західна Україна у складі п’яти областей) навряд чи увійде до складу проросійських територій. Лінію відчуження, однак, буде знайдено дослідним шляхом. За нею збережеться ворожа Росії, але примусово нейтральна та демілітаризована Україна із забороненим за формальними ознаками нацизмом. Туди поїдуть ненависники Росії. Гарантією збереження цієї залишкової України в нейтральному стані має бути загроза негайного продовження воєнної операції за недотримання перелічених вимог”.

Що за дивак таке вигадав?

Найбільше Сергейцев відомий як фахівець із виборчих та інших політичних проєктів. Тобто він політтехнолог.

У Росії багато таких фахівців, багато хто навіть встиг попрацювати на українських виборах. Сергейцева відрізняє від них те, що в питаннях, які стосуються України, він поводиться як хворий на голову. Тобто перебуває у ментальній єдності ще з одним російським діячем – Путіним.

У 2012 році було знято фільм “Матч” за сценарієм Сергейцева – про легендарний матч смерті між київськими футболістами та нацистами, що відбувся у 1942 році. Українців було зображено у фільмі негативними персонажами.

Як політтехнолог Сергейцев також встиг попрацювати в Україні. Зокрема, 1999 року він працював на президентських виборах у штабі Кучми.

Потім – у 2004-му – Сергейцев креативив уже у Януковича. Саме йому приписують ідею постера з поділом українців на три сорти, який широко обговорювали в ту кампанію.

Сам Сергейцев вважає за краще, щоб його називали філософом та письменником. Він регулярно пише колонки для російського пропагандистського нужника, відомого як ріа новини.

Україна трьох сортів – скандальний постер часів виборів Януковича у 2004 році, ідею якого приписують Сергійцеву

Наскільки це все серйозно?

Через ментальну єдність Путіна і філософа-теоретика слова останнього – не порожній звук. Це підтверджує і те, що вони опубліковані не на задвірках Інтернету, а на великому державному сайті.

Те, що пише Сергейцев, – це і є позиція новоявленого російського фюрера, рішення якого, як відомо, видають у ньому хвору людину, але водночас ці рішення підтримують більш ніж 80% росіян.

Це надзвичайно серйозно, оскільки ось що випливає з написаного:

• Путін припиняти війну не збирається;
• він не надає жодного значення переговорам України та РФ;
• Путін не погоджуватиметься на вступ України в ЄС.

З цього також випливає, що Путін вирішив не ховатися більше за фасадом гуманізму та політичної пристойності. Тепер він робить відверто нацистські заяви й натякає, що нікого не збирається слухати. Він вдає, що нікого не боїться. Нехай навіть насправді це не так.

І що буде далі?

Якщо припустити, що ідеї політтехнолога збігаються з ідеями Путіна, це все ж не означає, що такою є консолідована позиція російської влади. Інакше б не відбулися переговори у Стамбулі, які організував російських олігарх Роман Абрамович, а проводив радник Путіна Володимир Мединський.

3 квітня Мединський заявив, що проєкт договору з Україною поки що не готовий – потрібно зробити велику роботу. Божевільна стаття Сергейцева вийшла 4 квітня. У ній недарма згадується вступ України в ЄС. Очевидно, це відповідь групі умовних “голубів” у російській владі.

Хто там “голуби”, тобто противники війни, ми розбирали у матеріалі “Сьогодні”. Показово, що “голубами” тепер у Кремлі можуть бути деякі керівники силових структур – армії та спецслужб. Тоді як люди, далекі від воєнних дій, виступають за їхнє продовження, бажаючи догодити своєму фюреру. Наприклад, за війну виступає головний піп Росії Гундяєв.

Ясно одне: сам факт переговорів вказує на відсутність єдності в Кремлі щодо війни в Україні. І час працює зовсім не на Путіна, оскільки Росія входить у смугу важких економічних потрясінь, причиною яких є саме війна. Та обмежена кількість людей, які бачать цілісну картину, не може війну підтримувати.

На це вказує і версія про отруєння учасників переговорів у Стамбулі, включно з Абрамовичем, бойовою отруйною речовиною. Інформацію про це напередодні переговорів у Стамбулі оприлюднив розслідувач з Bellingcat Христо Грозєв. На думку “Сьогодні”, хіматака також є очевидною вказівкою на конфлікт кремлівських еліт щодо українського питання.

Що робити Україні?

Нічого не змінилось. Є два методи впливу на Кремль:

• Завдавати якомога більшої шкоди російським загарбникам.
• Продовжувати переговори, наполягаючи на прийнятних умовах.

Нацистську статтю Сергейцева корисно перекласти на всі європейські мови та показати західним союзникам України. Вона здатна викликати шок, який можна порівняти з фотографіями російських звірств у Бучі. Оскільки фактично це ідейне виправдання цих звірств.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини