Нещодавнє інтерв’ю РБК-Україна з главою Адміністрації президента Андрієм Богданом викликало негативну реакцію в українському суспільстві. У ньому очільник АП та, фактично, друга людина після Володимира Зеленського, запропонував надати російській мові статус регіональної у Донецькій і Луганській областях за умови закінчення війни.
Про це обурюється у своєму дописі український журналіст Богдан Буткевич.
“Почитайте, що наговорив цей Андрій Богдан, керівник Зе-офісу, в свіжому інтерв’ю, якщо раптом не бачили:
“- Мы можем Донецкой и Луганской области разрешить разговаривать на русском языке, если у нас начнется мир в стране? Ставим вопрос – “да/нет”. Если можем, тогда Донецк и Луганск общаются на русском языке.
– Но вы понимаете силу прецедента? Вы разрешили Донецку и Луганску, потом приходит Одесса и говорит, что тоже хочет.
– Давайте еще угробим пятнадцать тысяч наших граждан в войне? …Лично мое мнение: я бы разрешил Донецку и Луганску государственный – украинский, региональный – русский и при условии, что после этого они – территория Украины.
– А если так же захочет Харьков и Одесса?
– Давайте тогда всех заставим разговаривать по-украински? Тогда остановимся на том, что Украина – это у нас будет Тернопольская, Львовская и Ивано-Франковская области”.
Після цього пиздецю від беніного стряпчого моя особиста іронічно-саркастична опозиція щодо Зеленського перетворюється на різко хейтерську.
Зе-чуваки, я розумію, що у вас пре хайп і вам треба якось пропетляти між 2 крапельками й не втратити голоси лайт-вати. Яку у вас жере невпинно медведчук з мураєвим. Я розумію, що вам, за великим рахунком, пох і на українську, і на російську – аби просто хайп.
Але те, що наговорив цей персонаж – це вже просто за межею. І не вдасться з’їхати, що, мовляв, це не офіційна позиція. Ні, це сказала друга людина після самого Зеленського. Ви, хлопчики, загралися.
І накрило мене навіть не через мову. А через те, що слова цього хайпожора напряму корелюють з російською пропагандою про “два незгодних регіона, що повстали проти нацистів”. Якщо ти, перебуваючи на такій високій посаді, не розумієш, що є червоні межі, за які не можна заходити – значить, ти вже не дурень, а прямий ворог. Й мотивація твоя вже не їбе ні граму. Дуже дякую (с) за остаточний камінгаут”
Анастасія Сорока для Україна Неймовірна
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
