Нинішня вулиця Богдана Хмельницького найстаріша у Львові – їй стільки ж років, скільки й самому місту. Вперше вона згадується ще у далекому XI сторіччі, як частина стратегічно важливого Волинського шляху – торгівельної артерії, що сполучала західні уділи Київької Русі (згодом Галицько-Волинського князівства) із державами Центрально-Східної та Західної Європи.
Із включенням Галичини до складу Австрійської монархії, у др. пол. XVIII сторіччя, вулиця стала називатися Жовківською, оскільки за містом вона переходила у шлях, який пролягав до Жовкви. У 1936 році її перейменували іменем коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, полководця XVII ст. Сучасна назва, на честь великого українського державного діяча, гетьмана, дипломата і полководця – з’явилась у грудні 1944 року.
За кілька десятків метрів від початку вулиці знаходиться невелика площа. Вона існувала ще в давньоруському Львові, була його торговим і політичним центром, тут вирував базар, вирішувалися питання життя міста. Від середини XIX сторіччя і до 1941 року тут знаходилась синагога прогресистів – Темпль. Сучасна назва площі — Старий Ринок.
Вулиця Жовківська віддавна була промисловим районом міста. Ще за часів засновника міста – Данила Галицького, на ній мешкало чимало ремісників, зокрема вірмен. У середньовічному Львові вона входила до складу Краківського передмістя, населеного переважно біднотою…
Соціальний склад населення майже не змінився… Більшість підприємств знаходилася саме в північній частині міста. Не останню роль при цьому відігравала наявність дешевої робочої сили. Ці квартали, як і по вулиці Замарстинівській, були населені виключно робітничим людом…
З княжих часів ця дільниця, зокрема й давня вулиця Жовківська, мали величезний відсоток єврейського населення, яке завжди було важливою культурно-економічною складовою життя Львова аж до страшних років II Світової війни…
Одні з найдавніших храмів Львова знаходяться саме на давньому Волинському шляху – княжа церква Святого Миколая (XIII ст.), монастир та храм Святого Онуфрія (XIII-XV ст.), церква Параскеви Пятниці (XIII -XVII ст.)
Монастир Святого Онуфрія — місце поховання друкаря Івана Федорова. Могила першодрукаря спочатку знаходилася на подвір’ї, а у XVIII сторіччі надгробок був перенесений до церкви.
Також на дільниці, та вулиці зокрема, відомою є станція Підзамче. Гілка до Бродів та Російської імперії відома з липня 1869 року. Історія нинішньої споруди станції, проекту Рибіцького, розпочинається 1909 року…
На межі XIX-XX сторіч гучного успіху здобуває фабрика Бачевських, заснована 1782 року, фабрика горілок та лікерів, із головними потужностями поблизу Жовківської рогачки (нині-“Алмазінструмент”), стає постачальником цісарсько-королівського двору.
В наші дні вулиця – складова частина північного промислового району міста. Вигляд її значно змінився… Заасфальтована проїзна частина, виросли нові будинки… Як і раніше, вулиця залишається важливою транспортною артерією – через неї здійснюється зв’язок і з Волинню, і з Києвом, і з закордоном…
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
