Цьогоріч через карантин українців звільнили від сплати низки податків та інших обов’язкових зборів. Утім попри послаблення доведеться все-таки сплатити податок на нерухомість. Термін – до вересня. Якщо цього не зробити вчасно, тоді на платника очікує штраф.
В Україні такий податок мають сплачувати як фізичні, так й юридичні особи. Якщо у бізнесу є спеціальні працівники, котрі займаються його обчисленням та сплатою, то пересічним громадянам цей податок слід сплачувати самостійно після отримання листа від податкової, – пише zaxid.net.
Як це зробити, хто має сплачувати податок на нерухомість та що ще варто знати про нього – разом із Головним управлінням Державної податкової служби на Львівщині розповідає найголовніше.
Що таке податок на нерухомість?
Повна його назва – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це обов’язковий податок, який щороку мають сплачувати лише власники житлової або нерухомості. Якщо людина орендує житло або мешкає в ньому без права власності, тоді цей податок її не стосується.
Розмір податку та пільги на нього встановлюють сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад. Гроші від його сплати у підсумку потрапляють до місцевого бюджету.
Хто має платити податок на нерухомість?
Податок сплачують фізичні та юридичні особи, які володіють нерухомістю в Україні. Згідно зі статтею 266 Податкового кодексу, немає різниці, чи є вони резидентами країни.
У випадку, коли власниками нерухомості є кілька людей, кожен з них має окремо заплатити за належну йому частину.
Якщо квартира або будинок перебувають у спільній власності, але не поділені в натурі, тоді власникам варто домовитися, хто з них платитиме податок.
За неповнолітніх дітей, що є власниками нерухомості, податок сплачують їхні батьки чи опікуни.
За яку саме нерухомість треба платити?
Податок нараховують на квартири площею понад 60 м2 та житлові будинки площею понад 120 м2. Якщо власник має різну нерухомість, наприклад квартиру і будинок, то для стягнення податку їхня сукупна площа має перевищувати 180 м2.
Фактично це означає,що власник має платити за понаднормові квадратні метри. Наприклад, коли квартира має площу 90 м2, тоді податок нараховується на «зайві» 30 м2 (90 м2 мінус норма 60 м2).
Для двох квартир у власності податок стягуватиметься за все, що більше від 60 м2, для двох будинків – від 120 м2.
У разі, коли квартиру чи будинок офіційно здають в оренду, оподаткуванню підлягає загальна площа в цілому. Це правило поширюється також на об’єкти нежитлової нерухомості.
Якщо площа квартири становить понад 300 м2, а будинку – понад 500 м2, тоді доведеться сплатити повну суму податку за всю площу і ще плюс 25 тис. грн окремо так званого податку на розкіш.
Які є пільги?
Не треба сплачувати податок на об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади. Не оподатковуються цим державним збором будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Органи місцевого самоврядування – міська, селищна рад чи рада ОТГ – також мають право встановлювати пільги на сплату цього податку для певних категорій фізичних осіб.
Як порахувати розмір податку на нерухомість?
Сума, яку має сплати власник нерухомості, залежить від ставок податку, які запроваджені місцевої радою на тій території, де розташовується його житлова або комерційна нерухомість.
Сума також залежить від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку. Ставка податку не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати.
Інформацію про ставку податку на нерухомість потрібно шукати на офіційному сайті місцевої влади. Наприклад, у Львові на 2019 рік вони встановлені у наступному розмірі:
для квартир – 0,5% від мінімальної заробітної плати, тобто 20,87 грн;
для житлових будинків – 1% від мінімальної заробітної плати, тобто 41,73 грн;
для нежитлових об’єктів – від 0,75% до 1,25% від мінімальної заробітної плати, залежно від зони розташування цих об’єктів нерухомості. У гривнях – це від 31,30 грн до 52,16 грн.
Як перевірити?
Суму податку кожному платникові розраховує Податкова служба, а потім надсилає йому лист-повідомлення. Утім, перевірити розрахунки податку на нерухомість доволі просто. Наводимо кілька прикладів, як це зробити самостійно.
Приклад №1
Людина володіє квартирою у Львові загальною площею 95,1 м2. Згідно з ухвалою ЛМР №3703, ставка податку для квартири становить 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок за 2019 рік:
(95,1 м2 – 60 м2) * 20,87 грн = 732,53 грн, де 95,1 м2 – це загальна площа, 60 м2 – норма, а 20,87 грн – це пів відсотка від мінімальної зарплати 4 173 грн станом на січень 2019 року.
Приклад №2
Людина володіє житловим будинком у Львові загальною площею 250,2 м2. Ставка податку для цього виду нерухомості становить 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Розрахунок за 2019 рік:
(250,2 м2 – 120 м2) * 41,73 грн = 5433,24 грн, де 250,2 м2 – загальна площа, 120 м2 – норма, а 41,73 грн – це 1% від 4 173 грн.
Приклад №3
Платник податку володіє нежитловою нерухомістю площею 120,5 м2 у центрі Львова – на вул. Валова.
Відповідно до ухвали міської ради №3703, ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості є диференційованою та залежить від місця їхнього розташування. У так званій першій зоні, куди входить центр міста, ставка є на рівні 1,25% від мінімальної заробітної плати, у межах другої зони – це середмістя Львова – 1% відсоток від мінімальної заробітної плати, у межах третьої зони – райони поза історичним ареалом – 0,75% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Розрахунок за 2019 рік:
120,5 м2 * 52,16 грн = 6 285,28 грн, де 120,5 м2 – загальна площа, а 52,16 грн – це 1,25% від мінімальних 4 173 грн.
Коли треба платити податок на нерухомість?
2020 року треба сплатити податок за 2019 рік. В окремих випадках – за останні три роки, якщо громадяни не сплачували податок за 2017 та 2018 роки.
Державна податкова служба (ДПС) до 1 липня розіслала всім платникам податку на нерухомість за місцями їхньої реєстрації спеціальні повідомлення про необхідність сплати цього податку. Сплати його треба впродовж 60 днів, себто до вересня.
Розрахуватися можна в банку або у поштових відділеннях, а також через особистий електронний кабінет платника податків.
Які є штрафи за несплату цього податку?
Якщо платник податку протягом 60 днів після вручення повідомлення від податкової не сплатить його, тоді на нього очікуватиме штраф.
У випадку, якщо платіж затримали на термін до 30 днів, тоді розмір штрафу становитиме 10% від суми податку. Якщо ж прострочення більше ніж 30 днів, тоді штраф буде 20% від суми боргу.
Боржникові податкова має надіслати вимогу про сплату із зазначенням суми боргу. Якщо ж це не подіє, тоді на його майно можуть накласти арешт, допоки борг не буде сплачено.
Податкова служба зазначає, що основною причиною несплати та податкових боргів в Україні є надсилання податкових повідомлень-рішень на старі адреси, які платник вказує, наприклад, під час отримання ідентифікаційного коду та інших документів. Але проживання за новою адресою не звільняє громадянина від обов’язку сплатити податок. Тож ДПС закликає звертатися до центрів обслуговування платників податків та повідомляти про зміну місця реєстрації, щоби потім не мати проблем із боргами.
Чи вплинув карантин на цей податок?
Закон № 540-IX звільнив українців від сплати податку на нерухомість і землю лише за березень цього року. Загальну суму податку фактично буде зменшено на один місяць.
Однак цю «карантинну» пільгу врахують під час обчислення податку за 2020 податковий рік.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
