У війні на витривалість, повномасштабна частина якої триває вже три роки, для перемоги цінним є кожен ресурс. І якщо зі зброєю та грошима завдяки допомозі союзників ситуація була більш-менш стабільною, то з іншими ресурсами, передусім, з людським, у 2024 році Україна опинилася на межі.
Ми зібрали головні цифри про те, як Україна пережила третій рік великої війни і з чим входить у четвертий, від якого очікують вже не перемоги чи контрнаступу, а мирних угод, – пише ВВС.
Депопуляція
Останній повний перепис населення в Україні проводили у 2001 році. До повномасштабного російського вторгнення в Україні (без окупованих Криму та частини Донецької та Луганської областей), за різними оцінками, жили 41-42 млн людей.
За розрахунками ООН, від лютого 2022 року населення України скоротилося на 10 мільйонів, або приблизно на чверть.
Демографи дедалі впевненіше говорять про те, що депопуляція, тобто систематичне скорочення населення України, є неминучою, і, власне, це вже відбувається.
Станом на липень 2024-го, за даними, що грунтуються на показниках трьох українських операторів мобільного зв’язку, на території, підконтрольній Україні, проживало 30 млн людей.
Міністерство економіки у розробці своїх макропрогнозів користується дещо вищим показником – 33 млн людей.
За звітом ЦРУ, оприлюдненим восени 2024 року, рівень смертності в Україні становить 18,6 на тисячу осіб. Це найвищий показник у світі.
Росія у цьому звіті опинилася на дев’ятому місці, – там смертність становить 14 на тисячу осіб.
Так само, за даними ЦРУ за 2024 рік, Україна має найменший у світі показник народжуваності – шість дітей на тисячу осіб – і посідає 228 місце.
Втрати серед цивільних
За даними ООН, впродовж 2024 року кількість жертв серед цивільного населення в Україні значно зросла.
Як заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло, кількість загиблих і поранених унаслідок дій російських військ зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Ці дані були оприлюднені під час засідання Ради Безпеки ООН у січні 2025 року.
Особливу увагу в ООН звернули на зростання кількості постраждалих серед дітей. У перші три квартали 2024 року зафіксували більше випадків загибелі та поранень дітей, ніж за весь 2023 рік. За інформацією Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), загалом від початку повномасштабного російського вторгнення загинули щонайменше 12 456 людей, серед яких 669 дітей.
Рік тому ООН оперувало цифрою у 10191 загиблого цивільного.
В ООН підкреслюють, що статистика відбиває лише підтверджені смерті, і що реальна кількість жертв може бути значно вищою.
Втрати серед військових
Впродовж трьох років війни влада не часто називала кількість втрат серед військових.
Проте на початку лютого 2025 року ці цифри назвав президент Зеленський в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану.
На запитання про втрати під час війни, і, зокрема, щодо заяв президента США Дональда Трампа про те, що Україна втратила 400 тисяч солдатів, президент Зеленський заявив, що кількість загиблих український вояків становить 45 100.
Рік тому президент Зеленський говорив про 31 тисячу загиблих військових.
Ще 390 тисяч – це випадки поранення, яких, за словами Зеленського, більше, ніж поранених людей, бо одна людина могла отримати кілька поранень.
Переселенці в Україні
За даними міністерства соціальної політики, на початок грудня 2024 року в Україні були зареєстровані 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
Із них – 3,6 млн – це люди, які стали переселенцями після початку повномасштабного вторгнення.
2,5 млн із них не можуть повернутися до своїх домівок, оскільки їхнє житло або зруйноване, або розташоване у зоні активних бойових дій, або на тимчасово окупованій території.
Станом на січень 2025 року допомогу від держави отримували 1,2 млн ВПО.
На виплати допомоги ВПО у 2024 році виділили 57,6 млрд грн – у 20 разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення.
Українці за кордоном
За даними Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН), на середину січня у світі зареєстровано майже 6,9 млн біженців з України. Із них 6,3 млн опинилися у Європі.
Спочатку найбільша кількість українців, які втекли від війни, була у Польщі, але згодом лідерство перебрала Німеччина.
За даними ООН, у Польщі нині користуються тимчасовим захистом понад 993 тисяч українців, хоча загалом за час війни цей статус отримали 1,9 мільйони. У Німеччині станом на середину січня 2025 року тимчасовий захист мали понад 1,243 млн українців.
У Росії та Білорусі, за даними ООН, опинилися близько 1,269 млн українців.
Водночас за даними Євростату, на 31 грудня 2024 року статус тимчасового притулку в країнах ЄС мали близько 4,3 млн осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Різниця із даними ООН може пояснюватися тим, що Євростат не враховує дані з країн, що не входять до ЄС. Крім того, можливий і подвійний підрахунок у разі, якщо людина отримала тимчасовий захист в кількох країнах.
Проте і за даними Євростату найбільше українців прийняли Німеччина (1,161 млн людей, або 27,3% від загальної кількості) та Польща (0,991 млн або 23,3%).
За дослідженням Центру економічної стратегії, після трьох років війни за кордоном перебувають 5,2 млн українців. При цьому дослідники, які стежать за темою міграції та біженців від початку війни, зазначають, що серед українців за кордоном зросла частка чоловіків – на 9% у порівнянні із попереднім дослідженням.
Кількість тих, хто планує повернутися в Україну, вперше за час досліджень є менше половини – лише 43%.
У ЦЕС також підрахували, що через міграцію під час війни Україна втратила 1,7-2,3 млн робочих рук. Ця втрата, за підрахунками економістів центру, коштуватиме Україні щороку 5-7,8% довоєнного ВВП.
Витрати на війну
Як повідомили ВВС Україна у міністерстві фінансів, за 2024 рік бюджетні видатки на безпеку і оборону становили майже 2,1 трлн гривень (51,9 млрд доларів). Тобто в середньому день війни коштував близько 5,7 млрд грн (142 млн доларів).
На 2025 рік на забезпечення Сил оборони передбачили понад 2,2 трлн грн (49 млрд доларів), що становить 26,3% ВВП.
Із цієї суми 740 млрд грн спрямують на закупівлю зброї, що повністю покриває річну потребу, а майже 50 млрд грн – на виробництво та придбання БПЛА.
Весь час від початку російського вторгнення усі видатки на оборону Україна покривала з власних коштів. Проте це може змінитися через ухвалену країнами G7 програми Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Як твердять у міністерстві фінансів, особливість цієї програми полягає у можливості спрямувати частину цих коштів (від ЄС та Британії) безпосередньо на оборонні потреби. На думку мінфіну, у поєднанні з внутрішніми ресурсами, зокрема отриманими від нещодавно ухвалених змін до Податкового кодексу, це дозволить зміцнити військовий потенціал і забезпечити усі критичні потреби української армії.
Міжнародна допомога
Фінансова допомога від партнерів України і надалі залишається одним із ключових факторів економічної стабільності в Україні, адже саме вона покриває значну частину цивільних видатків бюджету, поки те, що дає українська економіка, іде на фінансування оборони.
За даними міністерства фінансів, у 2024 році Україна отримала близько 41,7 млрд доларів фінансової допомоги від партнерів. Загалом у 2022-2024 роках Україна отримала від союзників понад 115 млрд доларів до бюджету.
Трійка лідерів виглядає так:
- майже 45 млрд доларів надійшло від ЄС,
- 31 млрд доларів – від США,
- 12,4 млрд доларів – від МВФ.
Від початку 2025 року внесок ЄС у допомогу зріс ще на 3 млрд євро.
Показово, якщо зважити надану Україні допомогу на ВВП країн-партнерів, топ-10 складатиметься із балтійських та скандинавських держав, а також Польщі. Очолює цей список Естонія.
За підрахунками Кільського інституту світової економіки, який відстежує усю допомогу, надану Україні партнерами, від початку війни загалом Європа надала Україні 70 млрд євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також військової допомоги на 62 млрд євро.
США ж надали військової допомоги на 64 млрд євро та фінансової допомоги на 50 млрд євро.
У 2025 році, за очікуваннями НБУ на основі вже укладених угод, Україна планує залучити 38,4 млрд доларів допомоги від міжнародних партнерів.
У міністерстві фінансів відзначають, що значна частина цієї допомоги має надійти за програмою ERA. Це механізм, який передбачає отримання від країн G7 50 млрд доларів США із подальшим погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Загалом програмою заплановано отримати по 20 млрд доларів від ЄС та США, 3,7 млрд доларів від Канади та по 3 млрд доларів від Британії та Японії.
Зокрема, у 2025 році очікується, що Україна залучить 22 млрд доларів від загальної суми програми ERA.
Руйнування та збитки
За підрахунками Київської школи економіки (KSE), яка від початку російського вторгнення веде облік економічних втрат України, станом на листопад 2024 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до 170 млрд доларів. На січень 2024 ці втрати оцінювали у 155 млрд доларів.
Як зазначають в KSE, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Із усіх секторів житловий має найбільші збитки, які оцінюються 60 млрд доларів. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки.
Найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
На додачу до руйнування житла, 3,5 млрд доларів складають втрати у комунальному господарстві. Значних руйнувань зазнали майже тисяча котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Збитки, завдані транспортній інфраструктурі – дорогам, портам, авіаційній галузі – оцінюють у 38,5 млрд доларів. Крім того, за підрахунками KSE, за час війни в Україні знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив активів на 14,6 млрд доларів. Внаслідок російських атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Майже таких самих збитків – 14,4 млрд доларів – зазнали промисловість та будівництво. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже пів тисячі великих та середніх приватних, а також державних підприємств.
Збитки аграрного сектору економісти KSE оцінюють у 10,3 млрд доларів.
Окрема стаття – втрати в освітній (7,3 млрд доларів) та медичній (4,3 млрд доларів) інфраструктурі.
Від початку повномасштабного російського вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів. Крім того, зруйновано чи пошкоджено понад 1,5 тисячі медичних об’єктів.
Близько 4 млрд доларів втрачено і у культурній спадщині України.
Уповільнення економіки та зростання інфляції
За попередніми даними, у 2024 році українська економіка зросла на 3,4-3,6%. Хоча остаточні цифри стануть відомі пізніше, вже зрозуміло, що це менше, ніж 5,3%, зафіксовані роком раніше.
Динаміка росту ВВП все ще є позитивною, але насправді її варто назвати не зростанням, а відновленням, адже у перший рік війни українська економіка впала на 29%. У другий та третій роки війни вона лише “відіграє” частину цього падіння, так і не вийшовши на рівень довоєнного 2021 року.
Одночасно із уповільненням економічного росту у 2024 році в Україні пришвидшилася інфляція.
За даними Державної служби статистики, ціни у січні 2025 року були на 12,9% вищими, ніж у січні 2024 року. Це більш ніж удвічі перевищує показник попереднього року, коли ціни зросли лише на 5%.
Головними причинами пришвидшеного зростання цін у Нацбанку називають гірший врожай, що обмежило пропозицію харчів, зростання виробничих витрат на електроенергію (через російські обстріли енергетики) та оплату праці.
Експорт на рівні міжнародної допомоги
За даними міністерства економіки, у 2024 році український експорт зріс на понад 13% і приніс 41 млрд доларів. Це приблизно стільки ж, скільки фінансової підтримки Україна отримала від своїх партнерів.
“Ключовим для досягнення таких результатів стала нормалізація роботи морських портів України”, – заявила перша віцепрем’єр-міністр економіки України Юлія Свириденко.
Саме через Чорноморські порти пройшло понад 80% усього українського експорту.
Основа українського експорту – аграрна продукція. А серед неї лідером є соняшникова олія, експорт якої у 2024 році приніс Україні 5 млрд доларів.
Дані Державної митної служби є ще оптимістичнішими. Там заявляють про 16% зростання експорту на загальну суму у 41,6 млрд доларів.
Головними покупцями українських товарів у 2024 році стали: Польща – 4,7 млрд доларів, Іспанія – 2,9 млрд доларів, та Німеччина – 2,8 млрд. доларів.
Втім, український експорт і надалі є значно меншим за імпорт, який за 2024 рік перевищив 70 млрд доларів.
Але, як зазначають оглядачі, тут треба також враховувати й імпорт, пов’язаний із війною. Зокрема, зброю, обладнання, а також імпорт електрики, на який Україна змушена йти через російські удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Інфляція страшніша за окупацію?
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), станом на початок лютого 2025 року частка тих, хто вважає, що справи в державі розвиваються у неправильному напрямку, переважає тих, хто впевнений у правильності шляху, – 46% проти 38%.
Порівняно із лютим 2024 року частка песимістів не змінилася, а от оптимістів – поменшало. Водночас побільшало тих, хто не знає, як відповісти на питання про правильність чи хибність курсу України.
У травні 2022 оптимістів було 68% проти лише 16% песимістів.
Результати опитування КМІС схожі із даними опитування, проведеного наприкінці 2024 року соціологічною фірмою “Рейтинг”. За ними, критичність в оцінках загальної ситуації в країні зростає. Близько половини (49%) респондентів вважають, що ситуація в країні розвивається в неправильному напрямку, тоді як у правильному напрямку впевнені 35% опитаних.
80% помітили погіршення в економіці, а також у матеріальному становищі родини (60%). Для порівняння: про погіршення у згуртованості українців говорять 55% опитаних, а про погіршення здоров’я – 54%.
Серед основних загроз респонденти найчастіше називають економічні – третина опитаних бояться подальшого росту цін та економічної кризи. Посилення обстрілів побоюються 27% опитаних, подальшої окупації територій – 25%.
Втім, більшість – близько 70% – зберігають оптимізм щодо майбутнього України і продовжують вірити в здатність України відбити напад Росії.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
