З 28 квітня влада взяла під особливий контроль онлайн-платежі українців. Операції на суму понад 5 тис. грн можуть бути заблоковані, такі правила встановлює новий закон про фінансовий моніторинг.
Повна назва документу – «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Закон було ухвалено наприкінці минулого року, – пише Главком.
Згідно з поясненням НБУ, банківська система відтепер почне моніторити всі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів), а також грошові перекази в Україні та з-за кордону. Без ідентифікації того, хто здійснює операцію, закон дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків в межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тис. грн.
Якщо ж сума більша, а перевірка неможлива або ж отримані дані свідчать про підозрілість операції, банк має право її зупинити і спрямувати інформацію до Державної служби фінансового моніторингу для перевірки. В залежності від рішення останньої, платіж буде дозволений або ж зупинений. У гіршому з випадків на рахунки та активи учасників операції може бути накладений арешт.
Від клієнтів банки тепер мають право вимагати паспортні дані, ІПН і унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі за наявності такого.
Банки, які ж будуть уникати проведення таких перевірок, також будуть покарані. На фінустанови можуть бути накладені штрафи, сума яких від 0,2 до 135 млн грн.
Представники влади заспокоюють пересічних громадян: нові правила моніторингу не розповсюджуються на такі операції (незалежно від суми):
- сплата житлово-комунальних послуг,
- сплата податків і штрафів,
- сплата інших обов’язкових зборів та платежів,
- сплата кредиту у сумі до 30 тис. грн,
- перекази задля оплати товарів і послуг, за допомогою платіжної картки,
- всі перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн,
- зняття коштів з власного рахунку.
На практиці це означатиме: для того, щоб поповнити свої банківські картки на суму, що перевищує 5 тис. грн в касі банку, громадянам потрібно буде пред’являти паспорт. Поповнити картку на аналогічну суму через термінал за допомогою лише номера картки також не вдасться: потрібно буде або скористатися карткою, або ввести номер телефона, до якого картка прив’язана.
Але є й втішні новини: для того, щоб переказати кошти на суму понад 5 тис. грн між своїми картками з різних банків жодна ідентифікація потрібна не буде. «Перекази між власними рахунками в різних банках, в яких ви ідентифіковані, здійснюються без змін», – пояснила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Представники влади запевняють, що контроль над більшістю операцій буде мінімальним, посилена увага буде лише до високоризикованих транзакцій.
Вочевидь, що під «високоризикованими» законодавець мав на увазі усі тіньові платежі, яких у нашій економіці, за окремими підрахунками, кожен другий-третій.
Зокрема, нова система дозволятиме зупиняти виплати «сірих» зарплат на карткові рахунки. А це значна частина тіньової економіки. Часто так виплачуються реальні заробітні плати, в той час, як «білі» офіційно дорівнюють мінімалці, яка нині складає близько 4 тис. грн. Бажання «прищучити» роботодавців зрозуміле, але впровадження цього закону може спричинити ще більше їхнє сповзання в «чорний кеш».
Про те, як новації вплинуть на життя пересічних громадян та кому і за що блокуватимуть картки в інтерв’ю «Главкому» розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев.
«В ЄС від нуля євро, у нас – від 5 тис. грн»
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев (фото з відкритих джерел)
Для чого був знижений поріг ідентифікації при переказі коштів з 15 тис. до 5 тис. грн?
Це застосовується лише до клієнтів, які не є ідентифіковані. В ЄС ідентифікація відбувається при операціях від нуля євро. Ми просто імплементували в українське законодавство одну з директив Євросоюзу. В ЄС від нуля євро, ми ж ввели – від 5 тис. грн. Не виключаю, що у майбутньому ця цифра буде знижена, але я говорю не про найближче майбутнє, має пройти тривалий період часу.
Якщо відбувається платіж із картки на картку, то ідентифікуватися не треба, бо ці люди вже ідентифіковані. Ідентифікацію треба лише у тих рідкісних випадках, коли йдеться про анонімний рахунок чи анонімну картку (зокрема, йдеться про рrepaid-картку – це миттєва неіменна картка для розрахунків. Для її використання не потрібно відкривати рахунок та надавати документи. Для активації рrepaid-картки потрібен лише номер мобільного українського оператора зв’язку, – «Главком)». Заспокойте, будь ласка, людей: зрада розганяється там, де її немає. Запевняю: ця процедура жодним чином не вплине на розрахунки.
Інститут фінмоніторингу в Україні працює, якщо не помиляюсь, з 2002 року. І впродовж всього цього часу фіноперації, які підлягають фінансовому моніторингу, могли бути заблоковані. Якщо говорити про закон, який ухвалили, то ми навпаки, послабили моніторинг для пересічних громадян. Зокрема, обсяг операції, яка підлягає обов’язковому моніторингу, був збільшений зі 150 тис. грн. до 300 тис. грн.
Мова йде про збільшення суми для обов’язкової звітності про фінансові операції на суму більше 300 тис. грн для певних категорій осіб (раніше було 150 тис. грн).
Крім цього, ми зменшили кількість критеріїв для операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу. Він розповсюджуватиметься лише на ті операції, які можуть мати ознаки легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом.
Чи потрібно буде людині показувати паспорт, якщо вона здійснить кілька поповнень на суму 4999 грн?
Людина може поповнити на цю суму один раз. Подрібнювати один платіж на суму, більшу за 5 тис. грн, людина не може.
Директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олексій Шабан заявив, що безготівкові платежі не матимуть обмежень і дробити їх на 5 тисяч не потрібно. За його словами, новий закон спрямований лише на великі операції.
При цьому НБУ зазначає, що операції студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєктів та «білого» бізнесу, що платить податки, перевірятимуть не так прискіпливо. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
Що зміниться для компаній, які переказують зарплату працівникам на картку?
У такому випадку компанія зі свого рахунку перераховує кошти працівнику. Це абсолютно ідентифіковані суб’єкти, з цієї операції сплачуються податки. Ніяких проблем.
Які зміни відбудуться для тих, хто переказує кошти на картки українців з-за кордону? Наприклад, заробітчани.
У першу чергу має значення, які правила діють за кордоном, – у кожній конкретній країні, з якої здійснюється переказ. Взагалі ж, повторюсь, власники карток – це клієнти вже ідентифіковані. Для пересічного користувача – взагалі немає змін.
У якому випадку рахунок можуть заблокувати для перевірки походження коштів?
Рішення щодо блокування операцій ухвалює суб’єкт первинного фінансового моніторингу. Це – банківська фінустанова чи оператор мобільного зв’язку. Вони визначають, чи підлягає операція моніторингу, та визначають, чи є ознаки легалізації грошей, здобутих незаконним шляхом. Наприклад, якщо один суб’єкт перераховує іншому мільйон гривень по 4999 грн багатьма операціями за один день. Це дивно, правда?
Для поповнення банківської картки на суму, що перевищує 5 тис. грн в касі банку, громадянам потрібно буде пред’являти паспорт
Як розповіли «Главкому» в одному з банків, найближчим часом при поповненні картки через термінали не зміниться нічого. Оскільки ще не діє вся нормативна база, яка мала б бути розроблена Нацбанком під новий закон. «На переобладнання терміналів потрібен час, поки що ж через термінал ви можете, як і вчора, переказувати суму до 30 тис. грн без жодних змін», – запевнив співробітник банку. До того ж, за його словами, подрібнювати суму… можна. Принаймні, поки що. «Якщо вам потрібно переказати, скажімо, 12 тис. грн., а паспорт ви забули вдома, без проблем зможете через касу поповнити кількома платежами: по 4 тис. грн», – дали пораду у фінустанові.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
