В Україні запрацював закон, який протидіє цькуванню. Що це означає?

1498

Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроект №8584 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу”. “За” з проголосували 228 народних депутатів.  Цей закон вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві, пише Львівська газета

Серед іншого, цей закон:

  • вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві;
  • передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу;
  • запроваджує контроль директорів шкіл за виконанням заходів по протидії булінгу, розгляд заяв про випадки цькування від учнів та їх батьків.Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, що :
  • тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

    Діяння вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення :

  • тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

    Діяння вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років :

  • тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

    Діяння вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років:

  • тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

    Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу :

  • тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

    План заходів щодо запобігання булінгу, порядок реагування на його прояви, порядок застосування заходів виховного впливу, профілактика булінгу – це все визначено в законі та є обов’язковим у закладах освіти. На своїх сайтах школи повинні відкрити доступ до правил поведінки учня у школі. А керівництво навчальних закладів отримає додаткові повноваження для того, щоб ефективно протидіяти булінгу як ганебному явищу.

    Цікавим є також і той факт, що у світі така практика не є новою. Ось деякі випадки, як протидіють булінгу на законодавчому рівні в інших країнах:

  • США. Усі 50 штатів мають власні антибулінгові закони. Ці закони часто містять дієві механізми захисту школярів від цькування. Діти, які стають жертвами булінгу через свою інвалідність, отримують додатковий захист. Крім того, кожен штат має свій закон, який може негайно зупинити цькування. Наприклад, у штаті Нью-Йорк борються з булінгом шляхом накладення покарання на батьків за поведінку їх дитини. За новим законом про запобігання залякуванням, до батьків може застосовуватися штраф до $250 або арешт до 15 днів, якщо їхня дитина цькує інших малолітніх дітей.
  • Канада. В окремих регіонах країни (в Онтаріо, Квебеці, Новій Шотландії, Ньюфаундленді та інших) прийнято антибулінгове законодавство, яке визначає процедуру покарання учнів, що ініціюють булінг. А згідно із Законом 30 Альберти, покаранню підлягають не лише переслідувачі, а й свідки булінгу, які не доповіли про випадок.
  • Великобританія. Більшість випадків залякування серед школярів не вважаються правопорушеннями і вирішуються на рівні школи. Але деякі типи знущань є незаконними, про що слід повідомляти поліції. Здебільшого це – залякування з подальшим насильством, шантаж з використанням засобів звязку, цькування на ґрунті ненависті. Суворому покаранню підлягають випадки кібербулінгу, що підпадають під Закон про шкідливі контакти 1988 року.

    Якщо ви потрапили в ситуацію булінгу :

  • Визнайте, що ви берете участь, спостерігаєте або потерпаєте від насилля. Коли ми називаємо явище, отримаємо змогу про нього думати, як про щось конкретне.
  • Прислухайтесь до своїх почуттів: вам страшно, соромно, ви обурені, гніваєтеся, відчуваєте безпорадність, розгублені, тощо. Це допоможе заспокоїтися і вирішити, що робити далі.
  • Пригадайте, що ситуація приниження та насильства не є прийнятною. Жодна людина не має право принижувати чи завдавати болю іншим. Ви не повинні це терпіти.
  • Подумайте, з ким ви можете про це говорити; друзі, батьки, родичі, сусіди, колеги, шкільні вчителі, тренери, психологи, соціальні робітники, лікарі. В ситуації булінгу завжди потрібна допомога.
  • Почніть вивчати цю тему. Є достатньо сайтівз чіткими рекомендаціями, як вчиняти в ситуації булінгу батькам, дітям, вчителям.
  • Продумайте стратегію дій саме для вашої ситуації та почніть поступово її втілювати. Головне, заручитися підтримкою та рухатися вперед.

    ПАМ`ЯТАЙТЕ: дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти.
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  • Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти “.
  • Поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  • Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  • Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  • Не концентруйт увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.
  • Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

    Також інформуємо, що в Україні діють call-центр та гаряча лінія, куди кожен може звернутися за допомогою :

  • 0-800-213-103 – єдиний цілодобовий контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
  • 116 – 111 – Національна дитяча «гаряча» лінія з питань булінгу.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини