Верховна Рада України прийняла законопроект №1553 «Про внесення змін до закону України «Про охорону культурної спадщини». Зокрема, цей документ забороняє будь-яку зовнішню рекламу у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться не лише про великі білборди, а й про вуличні сітілайти, банери і навіть рекламні плакати. Дозволи на вуличну рекламу у буферній зоні ЮНЕСКО тепер видаватиме не мерія, а міністерство культури.
Повiдомляє Zaxid.net
У Львові, значна частина якого (понад 3000 га) входить до буферної зони ЮНЕСКО, новий закон може призвести до колапсу ринку зовнішньої реклами. Щоправда, новий закон, який вступить в силу через півроку після офіційної публікації, ще має підписати президент. Однак це лише справа часу.
Як це працює сьогодні?
Розміщення зовнішньої реклами у Львові здійснюється у відповідності до закону «Про рекламу» від 03.07.1996 р. Закон надає повноваження виконавчим органам місцевих рад видавати дозволи на розміщення зовнішньої реклами у межах населеного пункту.
Слабке місце закону «Про рекламу» – відсутність регулювання щодо встановлення вивісок, які не вважаються видом реклами. Проти засилля яскравих і занадто великих вивісок у Львові борються на місцевому рівні.
Окрім того, існує норма закону «Про охорону культурної спадщини», згідно з якою розміщення реклами на пам’ятках національного значення здійснюється з дозволу центрального органу – Міністерства культури.
Що зміниться?
Після того як закон №1553 почне працювати, вся реклама в центрі Львова стане нелегальною. Заборона на розміщення реклами стосуватиметься тієї частини міста, яка визнана об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Це територія площею 150 га в межах просп. Свободи від Оперного театру до пл. Галицької, пл. Соборної, пл. Митної, початок вул. Личаківської, вул. Короленка, вул. Лисенка в бік вул. Гуцульської, вул. Опришківська від Високого Замку на Підзамче до вул. Гайдамацької і частина вул. Б. Хмельницького в бік до пл. Ярослава Осмомисла і назад до Опери.
Статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО також має архітектурний ансамбль собору Св. Юра. На всій цій території зовнішню рекламу доведеться демонтувати.
А ще у Львові існує величезна буферна зона ЮНЕСКО навколо центру міста. Її площа близько 3000 га. Встановлення реклами в буферній зоні потрібно буде погоджувати з центральним органом влади в Києві.
Менше реклами – це ж добре. То в чому проблема?
Є різниця між «менше реклами» і «повна заборона реклами». Реклама, яка захаращує простір і стає візуальним сміттям – це проблема. З іншого боку, реклама, як не крути, таки двигун торгівлі та економіки.
Цілковита заборона реклами в частині міста з найвищою діловою активністю, безумовно, спричинить колосальні негативні наслідки та призведе до прямих і непрямих збитків.
Наприклад, закон №1553 заборонить розміщення реклами на риштуваннях під час реставрації історичних будівель. Зараз кошти з такої реклами спрямовують на відновлення об’єктів культурної спадщини.
Неможливим стане й інформування про важливі культурні і соціальні заходи: фестивалі, конференції тощо. Театр в центрі Львова, як мерія, не зможуть вивісити відповідний банер на фасаді своєї будівлі. До того ж в центрі Львова досі існують історичні рекламні тумби, які доречно використовувати за призначенням.
А чи запрацює новий закон?
Прийнятий закон вимагає створення окремих органів управління для кожного об’єкта всесвітньої спадщини. Наприклад, усі зміни в центрі Львова погоджуватиме спеціальна наглядова рада . Порядок формування цієї ради визначатиметься Кабінетом Міністрів.
Однак саме лише збільшення кількості наглядових і контролюючих органів не стає запорукою збереження і покращення стану пам’яток. Часто їхня діяльність призводить до зворотного: колапсу і замороження будь-якої діяльності.
Для музейних об’єктів зміни, можливо, й стануть корисними, однак для життя повнокровного міста створять безліч проблем.
Очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко вважає, що новостворені органи управління стануть ефективними лише за наявності необхідних повноважень і фінансування.
За її словами, громадські організації зверталися до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще на етапі підготовки законопроекту №1553, вказуючи на його недосконалість. Комітет зголосився надати експерта для доопрацювання законопректу.
«Наше управління повідомило про цю пропозицію Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО парламентський комітет з питань культури і духовності. Однак у Верховній Раді не скористалися пропозицією вислухати експерта ЮНЕСКО», – розповіла Лілія Онищенко.
Документ вступить у дію через шість місяців після опублікування. За цей час Кабмін повинен привести у відповідність до нового законодавства свої нормативно-правові акти. Саме тоді у Львові відчують усю суворість парламентських нововведень.