Україну накрили скандали через мовний закон: жбурляють дріб’язком в обличчя, грубіянять і погрожують у соцмережах

1382

Після 16 січня, коли вся сфера обслуговування в Україні перейшла на державну мову, громадяни почали масово писати скарги про порушення.

А в деяких містах розгорілися величезні скандали через те, що статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не дотримуються, – пише OBOZREVATEL.

Скандал в Одесі: погрожують підпалом через букву “ы”В Одесі група містян повстала проти “Артелі “У Машковичів”. Це кулінарія, яка готує страви єврейської кухні і доставляє їх по місту.

Співзасновниця закладу Ірина Машкевич на сторінці компанії у Facebook написала пост про свою продукцію. У ньому вона повідомила, що тепер вони будуть готувати хінкалі. Щоправда, написала текст українською, але використовуючи замість “і” російську літеру “и” (ы). Що і викликало шквал критики та обурення.
Такий текст з'явився на сторінці компанії
Патріотично налаштовані одесити подумали, що мову перекручували спеціально, щоб заодно висловити невдоволення введенням правил про обслуговування українською.

У господарів компанії своя версія того, що сталося.

“У мене на телефоні немає української розкладки, оскільки я абсолютно російськомовна людина. Хоча закінчила україноанглійську школу, і українську мову розумію і можу говорити, можливо, не дуже грамотно можу нею писати. І я написала текст по-українськи, але на російській розкладці телефону. Тепер мені пишуть у соцмережах удень і вночі погрози. Розповідають, що нас і підпалять, і до нас прийдуть. Але 90% пишуть без імен і прізвищ, із якимись іграшковими аватарками.

Розмістили десь мій номер мобільного, назвали мене нецензурно і закликали “бомбити” мене постійно. Ми вже написали заяву в ізраїльське посольство, щоб нас захистили, оскільки один із наших засновників – громадянин Ізраїлю. Так само я написала заяву в поліцію, але її чомусь передали дільничному. Це неправильно, тому що тут потрібна допомога і кіберполіції, щоб з’ясувати, хто це робить. Я тепер боюся не тільки за себе, але й за своїх дітей“, – розповіла Ірина.

Засновники "Артелі" скаржаться на погрози
За словами власниці компанії, їй постійно пропонують допомогу місцеві депутати і просто люди.

“Розумієте, це була навіть не офіційна реклама. За рекламу Facebook потрібно платити гроші. А це був пост практично на моїй особистій сторінці для клієнтів, яких я поіменно знаю і з якими ми працюємо вже кілька років. Якщо ви подивитеся на наш товар, на банках із продуктами вказано всі дані про сертифікацію, і все виконано українською мовою. Ми дотримуємося законів”, – каже Ірина.

В офісі уповноваженого із захисту державної мови сказали, що скарга на пост “Артелі “У Машковичів” до них уже надійшла: “Поки ми розбираємося з цією ситуацією. Як тільки будуть якісь висновки, то ми повідомимо”.

Також там зазначили, що не будуть відразу карати штрафами власників закладу. А спочатку проведуть інформаційну роботу, щоб бізнесмени розуміли важливість дотримання закону.

В офісі уповноваженого кажуть, що після закінчення локдауну скарг буде більше
Українці з різних регіонів масово скаржаться на порушенняТакож уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що тільки в перші дні після набуття чинності 30 статтею Закону України до них надійшло 100 скарг.

В основному українці скаржаться на сферу обслуговування. І Кремінь передбачає, що з відкриттям кафе та ресторанів після локдауну кількість скарг на ці сфери збільшиться.

Також громадяни незадоволені тим, що деякі сайти інтернет-магазинів досі не переведено на українську мову. Є скарги й на сферу освіти, транспорт.

Найбільше скаржаться на сферу обслуговування в Києві та Київській області, в Харкові, Одесі, Львові.

Найбільше скарг із Києва та Київської області
Вирішили мовчати і користуватися шпаргалками

“Я сьогодні брала каву в кіоску на вулиці в центрі Києва. Звернулася українською до продавця. Вона привіталася зі мною по-українськи і мовчки мене обслуговує. Думаю, зазвичай ця жінка балакуча. Питаю: “Що з вами, чому ви сьогодні навіть не посміхаєтеся?” Вона мовчить, дивно. Потім усе-таки сказала, що української не знає, говорить як “азіров”, а господар попередив: якщо будуть конфлікти, то вижене. Ось вона і вирішила краще мовчати”, – розповідає киянка Вікторія Чеховська.

А в Харкові касирам видали невеликі шпаргалки з перекладом основних фраз українською. Наприклад: “Чи потрібен вам пакет? Маленький, середній чи великий?”

Харківським касирам підготували шпаргалки
Прихильники російської мови просять говорити російськоюЩоправда, серед покупців є й ті, хто вирішив, що не розуміє по-українськи.

“До нас у магазин регулярно приходить жінка, з якою я завжди говорила українською мовою. Тому що це моя рідна мова. Вона відповідала російською, і проблем не було.

Тут вона приходить, я ставлю їй запитання по-українськи, а вона каже: “Я не розумію, розмовляйте зі мною по-російськи”. Я їй нагадала, що знайомі вже кілька років, і ніколи запитань не виникало. “А тепер виникли”, – опирається дама. Ну, почала говорити з нею її рідною мовою, але тепер ми з нею вже дуже холодно розмовляємо”, – розповідає продавчиня продуктового магазину в Харкові Оксана.

Із 16 січня сфера обслуговування перейшла на державну мову
Конфлікти через мову стають масовими

Свою історію розповіла й Катерина з Києва. Вона замовляла в інтернет-магазині письмовий стіл для дитини. “На сайті начебто все написано по-українськи. Дзвонить менеджер і починає розмову російською мовою. Я роблю зауваження, він нібито не розчув, продовжує тараторити своє. Я зупиняю його і кажу:” Я б вас попросила перейти на державну мову. Ви ж знаєте, що із 16 січня набув чинності закон. Тому будьте ласкаві”. Молодик мнеться, потім каже, що сам навчався в Харкові, в російській школі і говорити українською йому дуже важко. Але ламаючи язик, якось усе-таки переходить, і ми з ним закінчуємо розмову. Наприкінці я йому кажу, що дуже вдячна за те, що він усе-таки погодився говорити по-українськи”, – розповідає Катерина.

Але трапляються і конфлікти, коли менеджери або продавці не бажають говорити державною мовою.

“Мені на ринку в Києві на Лісовому продавчиня в обличчя жбурнула дріб’язок, коли ми з нею посперечалися через мову. Я наполягала, щоб вона говорила по-українськи, вона ж у сфері обслуговування працює. Вона накинулася на мене, мовляв, у труні бачила твою українську. Розірвала пакет із картоплею, не стала мені продавати і ще в обличчя дріб’язком кинула. Я вже не стала кликати поліцію, засмутилася. Продавці по сусідству не осмикнули її, стояли і дивилися”, – каже пенсіонерка Валентина Павленко.

А киянину Олексію Пархоменку відмовили в обслуговуванні українською на заправці. “Я заїхав на одну заправку відомої мережі. І заправник, який вставляє “пістолет” у бак, почав зі мною розмовляти російською мовою. Я кажу, що, мовляв, давайте дотримуватися закону. Він уже вчора набув чинності, ви ж чули. Він почав грубіянити, мовляв, української не знає, а що, хіба ви не зрозуміли, я про омивач вас запитав. Слово за слово, ми посварилися, я викликав його керівництво. Щоправда, його менеджер одразу вибачився, сказав, що з працівником проведуть бесіду. Скаржитися я не став, але більше до них не поїду”, – сердиться Олексій.

В офісі уповноваженого із захисту державної мови нагадують, що українці можуть звертатися зі скаргами до них. Щоправда, спочатку потрібно спробувати вирішити конфлікт на місці з керівництвом компанії або їхнім представником. Якщо вам не пішли назустріч, тоді потрібно звернутися в офіс уповноваженого.

Зробити це можна двома способами. Або надіслати лист за адресою 01001, Київ, Музейний провулок, 12. Або надіславши листа електронною поштою skarha@mova-ombudsman.gov.ua.

Також можна зайти на сайт уповноваженого https://mova-ombudsman.gov.ua і заповнити там спеціальну форму.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини