Кабінет міністрів дозволив вимикати газ. Відповідні зміни в “Положення про покладання спеціальних зобов’язань на суб’єктів ринку природного газу” ухвалили в середині серпня. Якщо раніше компанії були зобов’язані поставляти газ усім побутовим споживачам і релігійним організаціям на своїй ліцензійній території, то зараз цю умову вилучили.
Про це пише OBOZREVATEL
Як можна втратити постачальника?
В умовах вільного ринку газу споживач може залишитися без постачальника з різних причин, зокрема з тих, які від нього не залежать. Наприклад:
- постачальник не продовжує договір після закінчення терміну його дії;
- постачальник збанкрутував;
- позбувся ліцензії;
- зіткнувся з технічними проблемами, які завадять йому надавати послугу;
- вирішив припинити роботу в цьому бізнесі;
- клієнт відмовляється оплачувати рахунки в термін.
Остання причина зараз – найпоширеніша. Через несплату компанії могли і до цього вимикати газ споживачеві, але після погашення боргу – вмикали назад. Тепер же вони мають можливість просто відмовитися працювати з недобросовісними клієнтами, це прописано і в договорах із постачальниками. При цьому вони не можуть ухвалювати рішення моментально. Якщо постачальник більше не хоче або не може працювати зі споживачем, то має попередити його за 30 днів.
Що робити, якщо постачальник відмовив у послузі?
У клієнтів, від яких відмовляється постачальник, варіантів подальших дій небагато. Так чи інакше, але вони мають вибрати нову компанію, а для цього вивчити пропозиції на ринку. На час, поки споживач вибирає, він обслуговується постачальником останньої надії (ПОНом), який постачатиме йому газ протягом 60 днів.
До слова, якщо постачання припинили через борги, то відразу ж укласти договір із новим постачальником не вийде.
“Якщо постачання природного газу було обмежено через борги, то відновлення постачання може бути тільки після подання попереднім постачальником повідомлення до операторів газорозподільних мереж про погашення заборгованості, – повідомляє CEO незалежного провайдера газу й електроенергії ETG.UA Володимир Шведкий. – При цьому споживач зобов’язаний надати новий договір із постачальником природного газу, щоб його знову під’єднували до мережі”.
Що таке постачальник останньої надії?
Після втрати постачальника клієнт має залишитися з ресурсом газу. Для цього на ринку працюватиме постачальник останньої надії (ПОН). Це своєрідне страхування для споживача. ПОН може працювати з клієнтами всього 60 днів. За цей час вони мають знайти собі постійного постачальника. Якщо знайти не зможуть – газ вимикають.
Міністерство енергетики вже провело тендер на місце постачальника останньої надії, і виграла його “Газотранспортна компанія “Нафтогаз України”. Вони будуть виконувати функції ПОН наступні три роки. Як повідомляє директор компанії Максим Рабинович, до кінця серпня клієнтам потрібно самим звертатися до них і укладати договір на 60 днів. Але з початку вересня перехід на ПОН буде здійснюватися автоматично. До речі, постачати газ він буде з нульовою націнкою.
“Постачальник останньої надії не конкурує з іншими ціною, – пояснює умови співпраці Максим Рабинович. –Його ціна формується так, щоб у клієнта, який до нього перейшов, не було цінового шоку. Коли один постачальник, наприклад, стає банкрутом і клієнти йдуть до ПОН, провини клієнта в цьому немає. Тому він не має платити більше, ніж у середньому по ринку. Загалом ПОН – це лакмусовий папірець. Якщо до нього приходять клієнти, це означає, що ринок працює не так, як потрібно”.
Прострочив оплату на місяць: чи можуть розірвати договір за невелику заборгованість?
Так, такий ризик є. Усе залежить від того, що прописано в договорі з постачальником і наскільки він зацікавлений у співпраці, пояснює Володимир Шведкий:
“В умовах конкуренції я не думаю, що збутові компанії будуть зацікавлені у втраті клієнтського портфеля, а тому розривати достроково договори за наявності невеликої заборгованості з їхнього боку нелогічно. Хоча, аналізуючи ринок постачання газу, ми бачимо, що далеко не кожен постачальник вибирає стратегію клієнтського бізнесу, і тому з боку деяких збутових компаній-монополістів можна очікувати завищені вимоги з погашення навіть незначних заборгованостей”.
За ринкові умови в питаннях постачання газу виступає і Максим Рабинович: “Ті, кому потрібна допомога від держави, мають отримувати її через субсидії та пільги. Інші ж, хто не отримує пільг, мають оплачувати послуги без затримок”.
Постачальники постійно відмовляють через погану історію платежів, чи є вихід?
Зараз єдиної бази споживачів газу немає. Але її планують створити в найближчому майбутньому. Тоді всім постачальникам буде доступна історія споживання і платежів клієнта. Ті, хто не звик платити вчасно, можуть зіткнутися з труднощами у виборі постачальника, адже терпіти збиток ніхто не хоче.
Якщо в постачальника є питання до платоспроможності клієнта, але він у ньому все ж таки зацікавлений, то компанія може запропонувати споживачу, наприклад, не післяплату, як прийнято зараз, а постачання за передоплатою. Водночас Володимир Шведкий упевнений, що з’являться й ті споживачі, які взагалі не зможуть знайти собі постачальника через погану боргову історію.
“В умовах вільного ринку будь-який товар має бути оплачено, і газ не виняток. Я думаю, що державі слід потурбуватися про те, щоб малозабезпечені верстви населення могли розраховувати на певну допомогу в оплаті. Тут можуть бути актуальними і пільгові кредити, які будуть покривати заборгованість, що накопичилася, і державні субсидії, і, можливо, спеціальні фонди”, – радить він.
Нагадаємо, що вільно вибирати постачальника газу українські родини можуть з 1-го серпня. Відтоді немає і ПСО (зобов’язань “Нафтогазу” постачати газ населенню). Ціну на газ відтепер регулює ринок.