Українці сьогодні відзначають День слов’янської писемності та культури: історія свята

286

Сьогодні відзначають День слов’янської писемності та культури і вшановують пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія.

Візантійські просвітителі за наказом імператора Михайла III біля 863 року упорядкували слов’янську писемність та розробили абетку – глаголицю. Її використовували для запису релігійних текстів. В основу заклали грецьку, суттєво змінену під слов’янську звукову систему. Згодом ченці продовжили працю, започаткувавши вдосконалену абетку, яку пізніше називатимуть “кирилицею”, – пише Газета.юа.

Діячі перекладали на слов’янську богослужбові книги, зокрема Євангеліє і Псалтир, проповідували християнську віру, відкривали школи. Саме завдяки їхній роботі абетка поширювалася південнослов’янськими землями. Вони ж заклали найбільше підґрунтя і для поширення східного християнства.

Подальше формування і упорядкування кирилиці пов’язують з діяльністю болгарської школи книжників – учнів Кирила і Мефодія. Незабаром слов’янська писемність стане найбільш вживаною у середньовічній Європі поруч із грецькою та латиною.

Деякі дослідники вважають, що до прийняття християнства слов’яни все ж володіли неупорядкованим письмом. Учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X ст. повідомляв, що користувалися “рисками й зарубками” в яких учені вбачали й рунічні написи. Однак нині, окрім згадок книжників, жодних літературних пам’яток дохристиянської писемності слов’ян не знайдено, а деякі матеріальні знахідки не розшифровані.

Велике шанування святих Кирила і Мефодія розпочалося десь з середини XIX ст. Саме у той час їхні імена стають символом самовизначення та національного відродження слов’янських народів, що перебували під владою могутніх імперій. Тоді ж в Україні виникло знамените Кирило-Мефодіївське братство, а католицька й православна церкви оголосили 1863 рік – “роком слов’янського ювілею”.

В Україні День слов’янської писемності і культури офіційно відзначають з 2004 року.