Олександр Смакула – український вчений, що здійснив революцію в оптичних приладах. Його винаходом користується все людство вже не перше десятиліття. Лінзи на окулярах, об’єктиви фотокамер, біноклі, приціли й мікроскопи – яке б оптичне скло ви не взяли, воно містить технологію Смакули.
Про це повідомляє 24 канал
Олександр здійснив справжню революцію ще у 30-х роках 20 століття.
Він може частково завдячувати своєму успіху викладачу з математики. Адже саме він наполіг, аби його учень здобув вищу освіту в Європі. Олександр послухався, і вже незабаром звичайний хлопець з Тернопільщини почав працювати у кращих фізичних лабораторіях Німеччини.
У 1934 році його запрошують у легендарну компанію Zeiss, чиї окуляри, телескопи та фотоапарати продавали в усьому світі. Навіть Роалд Амундсен – перша людина на Південному полюсі – їх рекламував. Він стверджував, що, у свої експедиції в Антарктиду завжди брав біноклі, які розроблені за технологією українця.
У лабораторії Zeiss Смакула шукав спосіб, який допоміг би покращити прохідність світла через скло. Річ у тім, що частина променів відбивається від лінзи й не доходить до ока. Тому зображення через скло було дуже тьмяним та не контрастним.
Саме українець першим здогадався наносити на поверхню скла надтонке покриття. Завдяки цьому кількість проведеного світла зростала на 80%. Цю технологію тернополянин запатентував 1 листопада 1935 року.
Так зване просвітлення оптики, або антирефлексне покриття, першими оцінили військові. Їхні біноклі та приціли відтепер були значно точнішими. Тому не дивно, що винахід засекретили на п’ять років.
Проте коли розгорілась Друга світова війна, вченого змусили досліджувати матеріали для інфрачервоної техніки. Його технологію планували застосувати для ракет. А коли ж війна закінчилася, то американці вивезли багатьох німецьких вчених за океан, аби ті продовжили дослідження для їхніх збройних сил.
Олександр Смакула швидко зарекомендував себе і вже у 1951 році отримав посаду професора в Массачусетському технологічному інституті (щось на кшталт Гарвард для прикладних наук). Тут він заснував і очолив лабораторію фізики кристалів.
У 1972 році українця запросили на конференцію до Вірменії. Тоді вчений попросив, аби йому дозволили відвідати рідне село на Тернопільщині. Зрештою прохання фізика виконали, а дозвіл у партійного керівництва випрошував особисто Президент Академії наук СРСР.
Варто додати, що антирефлексне покриття – це не єдиний винахід Смакули. Результати його досліджень використовують для вирощування штучних алмазів, очищення кремнію для напівпровідників і синтезу вітамінів А, D та B2.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
