Як альтернативу вступу до НАТО Україні пропонують різні формати нових союзів, що мають гарантувати нашій країні безпеку. Де-факто в такий спосіб Україні відводять роль “другосортної держави”.
Ба більше – “мирний план” для України, що був розроблений в Італії й передбачав відмову від членства в НАТО, фактично був написаний у Москві й не погоджувався з самою Україною. Але українська армія довела, що вона потрібна Альянсу. Підстав і аргументів для цього за час війни Україна отримала більш ніж достатньо, передає Обозреватель.
– Угорський прем’єр Орбан оголосив надзвичайний стан у своїй країні через війну в Україні. Нам здавалося, що якраз йому серед всіх країн ЄС треба хвилюватися в останню чергу. З чим пов’язаний такий крок?
– Я думаю, це продовження його лінії, яку він проводить впродовж багатьох років. Насправді це не надто велика турбота про угорську економіку і угорські сім’ї, як він пише, а турбота про те, щоб Москва торпедувала ембарго на нафту і країни Європейського Союзу. Я думаю, це головна мета усієї цієї псевдостурбованості. Це гра на публіку, популізм.
А назовні – це бажання роз’єднати Євросоюз. Він виконує свою функцію дуже добре.
– Чи вдасться йому виконувати таку функцію і в питанні членства України в ЄС і в НАТО?
– Зараз у цьому плані він дещо принишк. І не тому, що він раптом сильно полюбив Україну, а тому що зараз є кілька країн, які цю роль виконають без нього. З тактичних міркувань йому зараз не дуже потрібно показувати себе вже зовсім антиукраїнським політиком.
Я думаю, зараз він буде просто мовчати щодо цих двох речей, тому що є країни, які поки що скептично ставляться до того, щоб надавати нам хоча б статус кандидата. Про НАТО, на жаль, поки що не йдеться, тому що, очевидно, цього не хоче сама наша влада.
– До продовження теми НАТО – ви знаєте про мирний план, який розробила Італія і надала в ООН. Зокрема, там йдеться про те, що Україна має відмовитися від вступу до НАТО, але якнайшвидше має стати членом ЄС. Як ви оцінюєте цей план?
– Це мирний план не Італії, а Москви, який хочуть реалізувати через Італію чи інші країни. Це той самий випадок, коли руками інших Москва хоче реалізувати свою лінію.
Це дивно, тому що зазвичай будь-який план, якщо він стосується якоїсь країни, з тією країною він, щонайменше, обговорюється і певною мірою навіть узгоджується. Якщо це стосується вас, то без вас такі речі робити просто неетично.
Є ж формула: нічого про Україну без України.
Але тут, бачите, на це не звернули жодної уваги і просто відразу подали план в ООН. Це абсолютно недієздатна організація, яка нічого не може і нічого не буде робити, тому що будь-яку розумну ініціативу тут же заблокує Росія разом з Китаєм.
Думаю, московські вуха там вилазять очевидно, тому на цей план я би просто не звертав уваги. Мені здається, наше українське МЗС вчинило цілком правильно, сказало, що ми вивчаємо його, але це така дипломатична форма послати корабель у відомому напрямку.
– Але на цей план дуже емоційно відреагував голова радбезу РФ Медведєв, зокрема на ту частину, де йдеться про повернення Криму Україні. Назвав це “прямим хамством” на адресу Росії та приводом для початку “повноцінної війни”. Натякнув також і на застосування ядерної зброї. Чи вважаєте ви, що під “повноцінною війною” він може мати на увазі ядерну війну? Чи може Кремль піти на це, наприклад, через нафтове ембарго? Якщо так, чи можемо ми очікувати на превентивні заходи наших союзників?
– Щодо Медведєва, Шойгу і всієї цієї братії – знаєте, це вже останнє, що у них реально залишилося. Тому що все решта вичерпано. Погрози ядерною війною – це те, що вони зараз будуть використовувати доволі інтенсивно. Але це як в тій казочці про вовків: чим частіше кричиш, тим менше на це звертають увагу.
Тим більше і американці, і британці дуже жорстко відповіли на цей шантаж і сказали, що якщо зброю масового знищення буде використано, то відповідь буде негайною і катастрофічною для Росії. Це означає, що буде застосовано удар у відповідь.
Чи це те, що хоче отримати Москва? Не знаю. Мені здається, ні. Бо, якщо українська армія довела, що ця так звана друга армія світу – фейк і брехня, то американці дуже швидко доведуть, що і ядерна потуга Росії – це теж фейк і брехня. Навряд чи вони зможуть щось протиставити двом ядерним країнам, які за своїм потенціалом явно не поступаються, а то й переважають Росію. Зважаючи на рівень корупції в російській армії, якого немає більше ніде, там, можливо, покрали запчастини, і тепер ці ракети – це лише макети.
Звичайно, не хотілося б це перевіряти на практиці, але я думаю, що цей рівень загрози настільки очевидний, що навіть для всіх цих недоумків, які зібралися в Москві, це теж має бути зрозумілим.
– Останнє запитання – про безпрецедентне зближення Польщі та України. Напевно, в історії такого ніколи не було. Які перспективи це дає і Україні, і Польщі?
– Безумовно, це добре. Тут ми повинні згадати відому формулу: без незалежної України не може бути незалежної Польщі, а без незалежної Польщі не буде незалежної України. Це та аксіома, яка не викликає сумніву.
Щодо перспектив якихось специфічних союзів, про що зараз почали активно говорити, у мене є певні сумніви. Тому що, якщо ми говоримо про взаємовигідні справи, то і для Польщі, і для України це має бути однакова мотивація.
У чому мотивація для Польщі виступати гарантом нашої безпеки? По-перше, вона не може цього зробити, по-друге, для чого? Вона забезпечила свою безпеку.
Якщо говорити про всі інші моменти – економічні, політичні, гуманітарні – тут, безумовно, є логіка. Чим тісніше ми співпрацюватимемо з Польщею, тим швидше ми будемо інтегруватися в європейський політичний, економічний, гуманітарний і будь-який інший простір. Але ключове питання безпеки, на жаль, цими новими квазісоюзами не вирішується.
Єдиною формою забезпечення нашої безпеки є лише гарантії НАТО. У Давосі оголосили, що будуть створювати якусь міжнародну групу з визначення гарантій для України, але у мене виникає просте запитання: чому такі міжнародні групи не створювали щодо тієї ж Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії тощо? Чому ці країни вже давно пішли зрозумілим шляхом і стали членами НАТО, а для України вигадують якусь чергову абракадабру, яка діяти насправді не буде?
Нас реально хочуть поставити в категорію другосортної держави і вигадати для нас щось таке, що на папері красиво виглядатиме, а діяти не буде.
Тому мені здається, що з цим всім треба нарешті закінчувати. Нашій дорогій владі треба припиняти гратися в якісь політичні фантазії і реально і чітко говорити про те, що нам потрібно. Наскільки це буде реалізоване – питання наступне. Але в цьому житті немає нічого неможливого, якщо є підстави, є аргументи. А у нас підстав і аргументів після того, що почалося три місяці тому, більш ніж достатньо.
Я думаю, що питання про вступ до НАТО з порядку денного не треба і нам знімати, і воно саме собою з порядку денного ніколи не зніметься, тому що ми потрібні Альянсу. Він бачить, що навіть недоукомплектована, недоозброєна українська армія здатна бити цього найголовнішого противника цивілізованого світу.
Виникає дуже просте питання: чому ж цю країну треба тримати на якійсь відстані від Альянсу, а вона не повинна бути повноправним членом НАТО? Думаю, треба саме так дивитися на справи.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
