Загинув герой Олег Катрич, захищаючи рідне місто Маріуполь.
У Києві попрощались з легендарним воїном полку “Азов” із позивним “Кельт”. 44-річний Олег Катрич став першим, хто визвався, ризикуючи життям, летіти на підкріплення в “Азовсталь”, – пише ТСН.
Азовці виконали завдання спецназу і десантувались в окупованому Маріуполі. Готувати спецоперацію допомогав Кельт і саме він командував першою групою десанту. Загинув герой, захищаючи рідне місто.
За три місяці після загибелі – рідні та побратими нарешті можуть попрощатись з легендарним воїном полку “Азов” Олегом Катричем на позивний Кельт. Колишній командир полку передав дружині загиблого орден Богдана Хмельницького – за заслуги.
Корінний маріуполець, колишній співробітник металургійного заводу Ілліча. Влітку 14 року Олег вступив до лав батальону “Азов”. Брав участь у боях за Мар’їнку, воював поблизу Маріуполя, в 15 році був поранений. Командував мінометним взводом. Через стан здоров’я майже чотири роки тому залишив службу. Останні роки родина жила закордоном. Проте 24 лютого Олег без вагань зібрав речі і повернувся в Україну.
“Він міг лишитися у Словаччині, де він працював. Був до цього поранений, мав проблеми зі здоров’ям – ніщо його не зупинило, і це є приклад для всіх чоловіків. Не було іншого рішення, було рішення, що він має бути там”, – розповів заступник командира ССО “Азов” Київ” Владислав Соболевський “Борисфен”.
Олег Катрич воював на Київщині, але його думки весь час були про рідний Маріуполь та побратимів, каже вдова загиблого– Ольга.
Коли Кельт дізнався про підготовку надскладної спецоперації, одразу визвався очолити першу групу десанту. Висадка з гелікоптера – це був єдиний шлях допомогти побратимам у Маріуполі, підсилити їхні лави, а також доправити зброю.
Ризикуючи життям, група висадилась у Маріуполі. Завдяки вдалій спецоперації азовці разом із головним управлінням розвідки доправили в окуповане місто 72 особи, зокрема й медиків. Всього зробили чотири польоти.
“Це був перший польот, ніхто не розумів, чи ми зможемо долетіти… Кельт зміг зробити цю команду майже за два дні, підготувати маршрути, бо він добре знав Маріуполь. Саме він готував план Б на випадок, коли гвинтокрил не долетить… Він привіз із собою багато людей і цим допоміг, але найголовніше, що він привіз – це була надія . На нього дуже чекав Денис Прокопенко”, – розповів колишній командир полку “Азов” Максим Жорін.
Загинув Кельт 26 березня на рідній вулиці, захищаючи рідне місто. Осколок від танкового снаряду поцілив йому в голову.
Лише на початку червня тіло загиблого змогли обміняти і доправити у Київ. Його упізнали за татуюванням.
Наразі із Маріуполя забрати вдалося близько 300 тіл наших героїв. П’ятьох воїнів уже опізнали рідні.
“Тіла перебувають у такому стані, що іноді в одному пакеті декілька залишків загиблих, і дуже важко розібрати, іде судово-медична експертиза, іде розтин, складаються списки і тільки після цього передаються на ДНК”, – розказала керівниця патронатної служби полку “Азов” Олена Толкачева.
Дружина загиблого героя Ольга Катрич мріє, що колись зможе повернутись додому – до рідного Маріуполя, туди, де загинув її чоловік.