Вона – звичайна україночка, яка не захотіла залишатись осторонь. Принаймні, так сама про себе каже Діана.
Зараз в районі проведення операції Об’єднаних сил вона виконує обов’язки офіцера з цивільно-військового співробітництва. Щовечора жінка разом із колегами збирає та сортує продуктові набори, відбирає одяг та ліки для тих людей, які волею долі опинились на лінії вогню.
– Морально це важко, – зізнається вона. – Адже, коли ти збираєш в пакунки, здавалось би, елементарні речі, то розумієш, що лише за якихось 15-20 кілометрів від тебе для людей це – життя, бо вони через ворожу агресію залишились без всього. Важко бачити страждання простих людей. Але серце гріє розуміння того, що ти робиш потрібну справу
Кожного дня екіпажі офіцерів ЦВС ОТУ «Північ» вирушають туди, де були обстріли. Їх можна побачити як на лінії розмежування, так і у зоні безпеки. Звичайно, у всьому цьому є ризик, але… Кругом живуть українці. А своїх у біді не кидають. Чоловік Діани – теж військовослужбовець. Він прекрасно розуміє, чим займається його дружина на війні. І, проводжаючи її на потяг, він лише попросив: «Ти тільки дзвони мені щовечора…».
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
