“Це трагедія моєї родини” – Джамала поділилася історією про депортацію сім’ї

481

Сьогодні, 18 травня, в Україні роковини пам’яті депортації кримськотатарського народу з Криму. У цю сумну дату співачка Джамала поділилася особистою історією, яка трапилася у її родині у цей трагічний день 1944 року.

18 травня 1944 року назавжди увійшов в історію, як початок етнічної чистки, від якої постраждав кримськотатарський народ, який мешкав у Криму. Радянська влада змусила сотні тисяч людей покинути рідні домівки. Не всі змогли пережити це і загинули під час депортації, або ж після неї. Ми згадуємо тих відважних патріотів, які не змогли протистояти загарбникам. Українська виконавиця кримськотатарського походження Джамала на особистій сторінці в інстаграмі поділилася трагічною сімейною історією, передає 24 канал.

Зранку 18 травня мою прабабусю Назилхан з чотирма маленьким дітьми на руках посадили в товарні вагони і відправили до Середньої Азії. Їхали вони в жахливих умовах майже два тижні. Найменша дитина, донечка, на жаль, померла в дорозі. Дівчинку не дали поховати, радянські солдати забрали її у матері, – поділилася Джамала.

Знаменитість каже, що їй пощастило, адже вона була знайома зі своєю прабабусею і в дитинстві мала змогу поспілкуватися з нею. Проте тоді була дуже мала і не розпитала в неї більше. Її дідусь і бабуся, батьки розповідали історію цього дня, щоб вони з сестрою завжди пам’ятали про те, що довелося пережити родині та всьому народові.

Багато людей загинуло, зникло безвісти, не народилось. Переписана і загублена справжня історія, знищена архітектура, культура. Неможливо оцінити всі втрати. Найменше, що ми всі можемо зробити – пам’ятати, – наголосила артистка.

Джамала розповіла, що раніше у неї з татом була традиція. Щороку, 18 травня, вони їздили на мітинг в Сімферополь. Для кримських татар це був не лише День пам’яті, а й день зустрічей. Багато родичів та друзів зустрічалися на одній площі та згадували тих, хто потерпів від вимушеного переселення.

Співачка також поділилася архівною світлиною, де зображена її прабабуся, яка потерпіла від депортації.

Вона оприлюднила кадри свого маленького синочка, який позує у вишиванці та з українським і кримськотатарським прапорами в руках.

Дуже хочу, щоб мій син, як колись і маленька я, приходив на площу в Криму і вшановував пам’ять померлих. Щоб він знав і пам’ятав історію кримськотатарського народу, – зазначила Джа.

View this post on Instagram

Хочу розповісти вам про 18 травня 1944 року. ⠀ Це дуже особиста історія. Це трагедія моєї родини. ⠀ Зранку 18 травня мою прабабусю Назилхан з п’ятьма маленьким дітьми на руках посадили в товарні вагони і відправили до Середньої Азії. І це в час, коли вона чекала на чоловіка з війни. Їхали вони в жахливих умовах майже два тижні. Найменша дитина, донечка, на жаль, померла в дорозі. Дівчинку не дали поховати, радянські солдати забрали її у матері. ⠀ Мені пощастило, я знала свою прабабусю, дитиною спілкувалася з нею. Хоча я була дуже мала, щоб розпитати більше. Але я пам’ятаю, що мої дідусь і бабуся, мої батьки розповідали історію цього дня. Щоб ми з сестрою знали і пам’ятали. ⠀ Багато людей загинуло, зникли безвісти, не народились… переписана і загублена справжня історія, знищена архітектура, культура. Неможливо оцінити всі втрати. ⠀ Найменше, що ми всі можемо зробити — пам’ятати. ⠀ У нас з татом була традиція — кожного 18 травня ми їздили на мітинг в Сімферополь. Це був не тільки День пам’яті, це був день зустрічей. Багато родичів, друзів зустрічались на площі. Дуже хочу, щоб мій син, як колись і маленька я, приходив на площу в Криму і вшановував пам’ять померлих. Щоб він знав і пам’ятав історію кримськотатарського народу. ⠀ #masallah

A post shared by Jamala (@jamalajaaa) on