Через розповсюдження коронавірусу COVID-2019 з 12 березня у столиці України запровадили кaрaнтин. Відтоді в Києві не працюють навчальні заклади і скасовують масові заходи.
О 23:00 17 березня свою роботу припинив Київський метрополітен. Його планують відкрити не раніше 3 квітня. Також цього дня закрили заклади громадського харчування, спорткомплекси та розважальні заклади, – пише Газета.юа.
З 12:00 18 березня всі види пасажирських перевезень припинив столичний Центральний автовокзал. Крім цього, скасували будь-які відправлення автобусів міжрегіонального і приміського сполучення.
Із цього періоду для відвідувачів закрили всі залізничні вокзали. Зараз працюють залізничні каси виключно для повернення квитків.
Заклади харчування
Близько 13:30 поблизу залізничного вокзалу “Південний” порожніє завжди велелюдна вулиця Георгія Кірпи. На ній в один ряд розташовано популярні в Києві мережеві заклади харчування – “Сушия”, Domino’s Pizza, “Львівські круасани”. Однак потрапити до них неможливо. Через поширення коронавірусу в усьому світі з 17 березня їм заборонено приймати відвідувачів.
“Ми зачинені на кaрaнтин”, “Ми не можемо ризикувати вашим здоров’ям”. Саме такими фразами розпочинаються оголошення, які почепили на зачинених дверях закладів. Крізь вітрини можна помітити їхніх працівників. Усі в масках. Вони готують замовлення для покупців, які оформили доставку за телефоном.
Доставка їжі – це єдина послуга, яку ресторани надають.
“Зараз у Києві продовжують працювати місця громадського харчування. Навіть неподалік звідси працює кав’ярня, в якій немає проточної води. Через її відсутність люди можуть з легкістю зaхвopiти, – говорить 58-річна киянка Лариса. У червоній куртці, чорних штанях та пакетом із продуктами в руках вона, разом з онучкою, прямує з прогулянки додому. – Я сама працюю в продовольчому магазині, але мій магазин міститься в закритому житловому комплексі та й під час покупок відвідувачі намагаються тримати дистанцію одне від одного. Крім цього, нам видали засоби дезінфекції – і ми регулярно проводимо в магазині вологе прибирання. Адже чистота – це запорука здоров’я. Та й знаєте, береженого Бог береже. Хоч сама я захворіти й не боюся, але в осине гніздо не лізу”.
Навпроти ресторанів спеціальним заїздом рухається червоне KIA з київськими номерами. Водій під’їхав до віконця, де в захисній масці працівник закладу швидкого харчування KFC віддав його замовлення. Біля входу стоять дві 18-річні працівниці Аня і Катя, які прийшли на свою зміну.
“Попри те, що в приміщення заходити не можна, вчора покупців було дуже багато. Це тому, що тоді люди ще могли їздити і потягами, і метро, – розповідають дівчата. Обидві одягнені в короткі однотонні куртки та темні джинси, – На роботі нам видають захисні маски і все дeзiнфiкують. Тож за власну безпеку ми не хвилюємося”.
Довго не чекаючи, дівчат впускає у заклад охоронець. За ними миттю зачиняють двері на замок.
Вокзал
“Прохід заборонено, вокзал не працює”, – пояснює один із трьох поліцейських і ще стількох нацгвардійців, які стоять перед входом залізничного вокзалу “Південний” чоловікові, який намагався зайти у приміщення.
Перші охоронці мають чорні штани, куртки, шапки та взуття. В других аналогічний комплект темно-синього кольору і додатково включає захисний жилет. На грудях в усіх – рації, на рукавах і спині – емблеми та назви служб відповідно, а на обличчі захисні маски.
“Вокзал зачинено з 12-ї години. Тепер на місці увесь час чергуватимуть правоохоронні органи, – скупо відповідають поліцейські. – Людей, які приходять здавати квитки, небагато. Більше не прибуває і не відправляється жоден потяг. Електричка до аеропорту “Бориспіль” також не курсує”.
На площі перед вокзалом менше десятка людей. Жоден не має рукавичок, масок чи респіраторів. Біля входу в підземний перехід “Західний” два трейлери з гарячими пиріжками та шаурмою. Обидва не працюють.
Навпроти входу в тунель високо на стіні висять два монітори. На них продовжують освітлювати дані сполучення, номер, час прибуття і відправлення потягів.
Сходами, які ведуть у перехід уперемішку зі звичайними людьми рухається колона поліцейських. Всередині підземки, по обидва боки відчиненими залишилися всього два магазини. В повітрі відчувається запах дезінфікаційних засобів.
“З сьогоднішнього дня закриваємось на кapaнтин. Ми самі так вирішили. Це в цілях безпеки. Наразі нас переводять в інше місце, тому робота в нас є”, – каже одна з продавчинь магазину “Сиро-ковбасна крамничка” 40-річна Інна Іларіонівна. З розпущеним темним волоссям середньої довжини, у масці, чорному светрі і штанях вона рахує виручку”.
У масці, окулярах, коричневому пуховику та чорних класичних штанах в магазин заходить покупець. Жінка середніх років просить вибрати для неї ситне печиво на смак продавця.
“Я не з Києва, тому мені пощастило менше, – бідкається друга продавчиня 25-річна Любов Шевченко. Дівчина прибирає порожні коробки з полиць. – Живу в Гореничах. Остання маршрутка в моє село сьогодні відправилася о 12-й годині. Назад транспорт більше не їхатиме. Доведеться викликати таксі, платити десь 200 гривень, але що вдієш. Після переведення начальник обіцяв оплачувати таксі, хоча б в один бік. Я цьому дуже рада”.
Кілька поліцейських стоять і біля входу на вокзал “Центральний”. На площі перед будівлею людей, як ніколи, мало. Вони поспішають і навіть не дивляться в бік вокзалу. З яскраво-синьою валізою та салатовою сумкою на плечі проходить повз і 20-річна Лілія Красимова.
“Через карантин змушена повертатися додому – в Харків. Їхатиму BlaBlaCar, бо наразі це єдиний спосіб добратися в місто. На щастя, за поїздку водій візьме всього 300 грн. У стільки ж мені обійшовся б і квиток, – з посмішкою на обличчі розповідає дівчина. Одягнена у світлі джинси, оранжевий пуховик, шалик у клітинку, зелені берці, а на голові – блакитний капюшон від свитшота. – У Києві я винаймала квартиру та працювала в торговому центрі. Через коронавірус мене позбавили роботи. А залишатися без можливості заробити я не можу. Повернусь у столицю вже тоді, коли знімуть заборону. Проте знову доведеться шукати собі житло”.
Всередині вокзального приміщення з купівлі та повернення квитків одразу ж біля входу на стільцях сидять трійко поліцейських. Чоловіки стежать за порядком, але пропускають усіх.
“А чого це ви йдете, що не видно, що тут черга?” – кричить чоловік, який стоїть найближче до однієї з двох відкритих кас.
“Та я помітила, що сюди ніхто не підходить, і вирішила сама пройти”, – йдучи на своє попереднє місце, виправдовується кремезна жінка в захисній масці.
На те, щоб здати свої квитки та повернути кошти, на вокзалі чекають десять осіб. Останнім стоїть спортивний тренер 30-річний Ілля.
“Дзвонив у довідку, і мені обіцяли повернути повну суму за квиток, – каже одягнений в чорний спортивний костюм чоловік. На період кapaнтину альтернативи роботі шукати не планує. – Мав робочу поїздку в Виноградів Закарпатської області. Тепер мушу її скасувати”.
“Щоб отримати гроші за пасажирський квиток, людина може впродовж 90 діб, від дня його купівлі, звернутися в касу – і їй усе відшкодовують. Якщо квиток міжнародний, то дається 180 діб, – пояснює адміністратор Анжеліка Стрельчук. – Кошти повертаємо одразу на місці. Таке отримали розпорядження, мусимо виконувати”.
Поліклініка
О 16:15 у приймальні київського Консультативно-діагностичного центру Солом’янського району один відвідувач. У кінці холу в захисних масках та халатах сидять працівниці поліклініки. На стійці перед ними оголошення з проханням не відвідувати лікарню без нагальної потреби. У приміщенні відчувається яскраво виражений запах хлорки. Прийом пацієнтів проводять на другому поверсі.
“Міряємо тeмпературу, – з безконтактним термометром у руках медсестра 59-річна Євгенія Білик зустрічає чергового пацієнта при вході в крило з кабінетами сімейних лікарів. – Це стандартна процедура, без неї сюди неможливо пройти. Пристрій реагує миттєво і одразу показує температуру. Якщо вона вища за норму, то людину тієї ж миті проводимо в найперший кабінет, який спеціально облаштували під такі випадки. Потім до неї викликаємо чергового лікаря”.
При вході на стінах для відвідувачів закріпили антисептики для рук. У приміщенні по п’ять кабінетів з кожного боку, між ними встановили по чотири лавки.
“У зв’язку з коронавірусом у нас не впровадили жодних нововведень. Працюємо, як і працювали, пацієнтів не побільшало, – говорить лікар-терапевт і за сумісництвом завідувач поліклініки Ольга Ярошенко. Жінка має коротке чорне волосся, червоне намисто і золотий ланцюжок. Одягнена в білий халат.
Тестів для перевірки на коронавірус у нас немає. Але вони є в Олександрівській лікарні, а також у четвертій та дев’ятій. Наразі невідомо, чи ми їх також отримаємо.
Під кабінетами сімейних лікарів чекають троє пацієнтів. Усі в захисних масках. Киянці 39-річній Марині її видала одна з терапевтів поліклініки.
“Банально не маю змоги придбати маску. У мене в усьому районі їх не лишилося, – розповідає жінка. Має білий плащ, чорні класичні штани та мешти зі шнурками. Волосся на голові зав’язала в гульку. – Я регулярно мию руки і зап’ястя милом. Також стараюся не торкатися слизової очей, носа і рота. Крім цього, ношу рукавички. Саме таким чином намагаюся врятуватися”.
Аптека і магазин
“Масок і дезінфікаційних засобів немає”. Таке оголошення приклеєно на дверях одразу двох аптек на вулиці Гарматній, 39. Обидві містяться в одній будівлі.
“Це вже шоста аптека в цьому районі, де немає жодних захисних масок, – говорить 37-річна Інна Володимирівна. Жінка перебуває у декреті. – Дивує те, що як роздавати агітаційні передвиборчі газети, то нашим політикам у цьому рівних не було, а як зараз роздати громадянам маски, так жодного добровольця”.
Поблизу аптек розташувався один із мережевих магазинів у Києві “Фора”. Заклад приваблює покупців яскравим зелено-чорним забарвленням. Попри те в магазині не більше десятка покупців.
“Я не впадаю у паніку та не скуповую продуктів, як це роблять деякі люди, – каже відвідувачка супермаркету Ольга. Жінка з порожнім кошиком зважує чотири ківі. На обличчі захисна маска. – На вулицю я завжди її надіваю. У мене з їх дефіцитом проблеми відсутні, адже закупилася ще до того, як вони пропали з аптек”.
На прилавках магазину не бракує жодних продуктів. Порожні лише тари з-під гречки на вагу. Усі охоронці та касири прикривають рот та ніс масками. Останні додатково мають латексні рукавички.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
