Талановита людина та хороший батько: у Херсоні попрощалися із добровольцем “Музикантом”

У Херсоні поховали 35-річного молодшого лейтенанта Олександра Юрова із позивним “Музикант”. Він пішов на фронт добровольцем, але, на жаль, його життя забрала ворожа куля. У нього залишилася донечка.

“Музиканта” провели в останню путь 3 жовтня. 35-річний херсонець обрав собі псевдо “Музикант” самостійно, тому що музика – його життя, – пише 24 канал.

Захисник був талановитим музикантом

У Херсонській ОВА розповіли, що воїн був талановитим музикантом та викладачем. До початку повномасштабного вторгнення Олександр Юров грав у симфонічному оркестрі, у різних херсонських музичних колективах 10 років, а також працював педагогом у Херсонській дитячій музичній школі №4, де навчав музики дітей.

Юров пішов на фронт добровольцем. Спершу він перебував в окупованому рідному Херсоні, але зміг виїхати ще до його звільнення. Після цього чоловік став на захист нашої Держави. Командир його роти із позивним “Спис” повідомив, що Олександр Юров тільки-тільки став офіцером, закінчив навчання і прийшов у підрозділ. Всі завдання виконував чітко і ніколи не скиглив.

Загинув “Музикант” 28 вересня. На жаль, у нього влучила ворожа куля.

Сьогодні Херсонщина прощається з мужнім Героєм, який віддав життя за нашу свободу і незалежність, – Олександром Юровим. Захисник загинув 28 вересня. Життя молодшого лейтенанта обірвала ворожа куля під час виконання бойового завдання. Олександру було 35 років,
– повідомили у Херсонській ОВА.

Його колега, викладачка херсонської музичної школи №4 Ольга Куц, розповіла журналістам “Суспільне”, що Олександр Юров був дуже талановитою, активною та доброю людиною.

Я його запам’ятаю на все життя, він завжди був драйвовим, намагався реалізувати себе у різних проєктах, – сказала Ольга.

Ще одна його колега, Лілія Маковецька, розповіла, що він був прекрасним учителем, гарним батьком та відважним воїном. Після війни “Музикант” мріяв придбати собі найкращу гітару й продовжувати дарувати дітям любов до музики.

Олександр із захопленням розказував про свою улюблену справу, про те, як обов’язково купить після війни найкращу гітару і буде дарувати знання з музики своїм учням. Він тільки прийшов з навчання. Повернувся якимось дорослішим, впевненішим. Це був уже інший Сашко, хоча посмішка і швидкість у рухах залишилися, але інший,
– написала вона.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини