Спробував відірвати Україну від Москви – сьогодні день народження Івана Мазепи

26807

Український державний, військовий діяч та меценат Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року на хуторі Мазепинці неподалік Білої Церкви.

Походив з відомого українського шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч. Закінчив Києво-Могилянський колегіум. Його особисті здібності та старання батька відкрили юнакові перспективи служби при дворі польського короля Яна II Казимира, став пажем. Відвідував Польщу, Німеччину, Італію, Францію, Голландію, де також навчався. Вільно володів багатьма мовами, зокрема татарською. Пробував себе в мистецтві, поезії, колекціонував зброю, – пише Газета.юа.

Після напівлегендарної події, пов’язаної з коханням до дружини великого магната, що надихнуло на твори багатьох великих європейських письменників та митців, Мазепа 1669-го вступив на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. Виконував важливі дипломатичні доручення. Під час одного з них був захоплений отаманом Іваном Сірком та переданий до рук гетьмана Лівобережжя Івана Самойловича, в якого також служив дипломатом.

Після обрання гетьманом 1687-го прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет цілком залежної від Москви гетьманської влади. Своїми діями припинив громадянську війну та вперше з 1668 року об’єднав обидва береги Дніпра. Розпочалося економічне відродження України.

Гетьман жертвував величезні кошти на українське культурне відродження. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, відреставрував близько 20, дарував церквам дорогоцінні речі. Відстоював інтереси Української православної церкви. Намагався звільнити її від впливу московської. Для цього шукав навіть іноземної духовної підтримки – поширював на Сході Євангелія, видані власним коштом арабською мовою.

Спочатку мав добрі відносини з московським царем Петром I. Виконував його політичні забаганки. В обмін хотів добитися розширення автономії козацької України. Коли зрозумів, що політика царя та Північна війна, яку той вів проти Швеції, не відповідають інтересам України, а сама вона може зникнути назавжди, спробував вирвати країну з московських кігтів.

Уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ. Пообіцяв йому допомогу за умови звільнення України шведами. Відтоді всіх українців, які брали участь у національно-визвольному русі, московити зневажливо називали мазепинцями.

Після поразки в Полтавській битві 17 червня 1709 року відступив у Бендери – тепер у Молдові, де й помер 70-річним у ніч на 22 вересня 1709-го.