Сьогодні найбільшому університету Буковини виповнюється 143 роки

1239

Сьогодні, 4 жовтня Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича відзначає 143-ю річницю з дня відкриття закладу.

Фото з відкритих джерел

Заснований 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім’я Юрія Федьковича.

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Гросс, історик Раймунд Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.

За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: К. Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов’янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Є. Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І.Франко, Лесь Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1808).

1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців).

Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Джерело: Молодий буковинець

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини