Ви ще не заплуталися у святах? Новий рік, Старий Новий рік, два Різдва, Водохреще… Тут легко щось переплутати чи забути, тож усе про Старий Новий рік та Щедрий вечір розберемо у статті. Обидва свята в Україні мають цікаві традиції посівання та щедрування. Уявити без них середину січня уже неможливо, але як з’явилися ці традиції?
Щедрий вечір 13 січня
Це свято називають ще Маланки, Василів вечір, Товста кутя, Щедра кутя. У цей день вшановують преподобну Маланку Римлянку, яка була черницею, пройшла непростий шлях та відкрила монастир. В Україні у цьому святі поєдналися християнські та дохристиянські обряди та сенси. Образи Меланки та Василя нагадують Малушу та її сина Володимира Святославовича(хрещений як Василь). Оскільки свята Маланки та Василя ідуть поруч 13 та 14 січня, у народних звичаях вони зблизилися й стали нерозлучними.
Традиційно, тричі за січень українці готують святкову вечерю та кутю і кожна має свої звичаї та значення. Щедрий вечір відрізняється від Святвечора. Перед Різдвом 6 січня готують 12 пісних страв, а 13 січня вже не відмовляють собі ні в чому. На столі була щедра кутя з маслом, вершками чи навіть салом. Серед страв — холодці, ковбаси, вареники, запечене м’ясо, сало, пироги, млинці. Вважали, що чим багатший стіл та сама кутя, тим краще вродить городина й зерно в цьому році.
На Щедрий вечір треба збиратися всією родиною, попросити пробачення, загадати бажання. В давні часи 13 січня ворожили на весь наступний рік, а дівчата намагалися уві сні побачити своє кохання. З вечора насипали три купки зерна біля воріт, й дивилася зранку, чи ніхто не зрушив. Якщо зерно ціле, то сімейне життя буде щасливим. Також під подушку клали гребінець і просили судженого прийти та розчесати. Коханий мав з’явитися уві сні.
Як щедрувати та водити Маланку
Крім святкового столу й традиційної вечері, 13 грудня не обходиться без веселощів. Різні компанії гуляють, танцюють, переодягаються в костюми та водять козу. Діти й молодь перед тим вчили щедрівки та рушали до різних господарів з вітаннями з Новим роком. Традиція живе й досі, а український Щедрик знає весь світ.
Щедрик Миколи Леонтовича:
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Ви́йди, вийди́, го́сподарю,
По́дивися на кошару́ —
Там овечки́ покотили́сь,
А ягнички́ народили́сь.
В те́бе това́р весь хороши́й,
Бу́деш мати́ мі́рку гроше́й,
Хоч не гроші́, то полова́,
В те́бе жінка́ чорноброва́.»
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка.
У щедрівках вітали господарів, бажали гарного врожаю та щастя в наступному році:
Щедро-щедро стіл накритий!
Буде рік багатий, ситий,
Буде щастя і здоров’я,
Жити будете з любов’ю,
Чесні будуть справи й дії,
Всі здійсняться ваші мрії!
Щедро-щедро вам бажаю!
З Новим роком вас вітаю!
Хлопці та дівчата переодягалися у різних тварин та персонажів фольклору, використовували маски, фарбували обличчя. Хлопці не тільки танцюють і розважаються, а й бешкетують: могли украсти та сховати браму чи якусь річ із двору. Зараз цей вечір перетворився у веселий маскарад з піснями, а раніше це дійство мало відганяти злих духів. Саме тому на традиційному святкуванні можна побачити не тільки костюми, маски, а й різні колотила й гучні брязкальця.
Як водили Меланку?
Неодружений хлопець переодягається в жіночу сукню і перетворюється на Меланку, а красива дівчина навпаки перевдягалася в чоловічий одяг в образі Василя. Також один із парубків переодягався на короля Місяця, а ще один на Діда чи Змія. Усі вони розігрували сценки для господарів, а іноді навіть різні ватаги змагалися між собою.
А що за звичай з козою? Ще популярнішим за водіння Меланки був звичай із козою. Один із щедрівників одягав кожух навиворіт та маску кози. Вважалося, що колись Божа Матір обернула сина на козу, щоб вберегти від злих сил. Зараз звичай трансформувався і перетворився на веселі походеньки. Коза, звісно, ніколи не ходила сама. Її водив Дід із великим носом та червоними щоками, й у кожному дворі щедрівники розігрували вистави.
Разом з іншими переодягненими хлопцями й дівчатами Маланка з Василем, Коза з Дідом ходили від дому до дому із щедрівками, привітаннями та веселила господарів. Часто використовували реквізит із серпів, орал, навіть луки з сагайдаками. За щедрування отримували пироги, медові пряники, горіхи чи гроші.
Зараз діти досі щедрують і в основному їх обдаровують грішми. Радимо і вам вивчити щедрівку зі своїми дітьми. Спроби співати та вітати людей зі святами допоможуть відкритися, здолати страх виступів і знайти нових друзів. Та й традиції збережуться ще на одне покоління.
Старий Новий рік 14 січня
Хтозна, який Новий рік старіший, але така назва вже прижилася на свято 14 січня. При зміні календаря в Україні на початку XX століття з юліанського(за старим стилем) на григоріанський(за новим стилем) всі свята змістилися на 13 днів. За новим стилем Новий рік ми святкуємо 1 січня, але з традиціями важко попрощатися, тому 14 січня теж шанують. Тим більше Старий Новий рік припадає на свято Василя.
У цей день ще з давнини прийнято було всю ніч засівати зерном будинки сусідів, родичів, друзів. Так два свята поєдналися, і тепер діти та дорослі набирають зерно в мішечок та засівають по будинках, при цьому вітаючи з Новим роком. Бажати треба гарного врожаю та щастя всій родині.
Гарним знаком було, коли посівати першим приходив хлопчик. Зерна після посівальників господарі часто не висипали, а додавали до посівних на весну, щоб був гарний урожай.
Ось приклад посівання:
Сію, сію, посіваю.
З Новим роком Вас вітаю.
Хай завжди Вам щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться,
Хай здоров’я з Вами буде,
Хай Вас друзі не забудуть.
На Старий Новий рік заведено ще й проводити сватання. Саме 13 січня хлопці, які колись отримали гарбуза, можуть ще раз послати до коханої сватів. А якщо сватання відбувається вперше, то пара буде обов’язково щасливою.
Прикмети на Старий Новий Рік:
- Треба провести свято так, яким ви хочете бачити наступний рік: з радощами, веселощами, за багатим столом.
- Не можна сваритися, лаятися, лихословити.
- Якщо гарна погода надворі, то й рік буде урожайним.
Не можна одягати старий, брудний і темний одяг. Обирайте новий та красивий, щоб весь рік ходити в обновках. - Якщо брати і давати в борг, на свято, весь рік доведеться провести в боргах.
- Сміття бажано в цей день не виносити.
- Не перераховуйте у свято дрібні монети, бо будете весь рік лити сльози.
Джерело: Всвіті
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
