Люди кажуть, що прощались з життям, коли побачили день посеред ночі.
Під час нічної атаки Києва з боку окупантів 30 травня постраджали десятки осель у передмісті столиці. Один із прильотів зафіксували в дитячу кімнату багатоквартирного будинку в селі Софіївська Борщагівка, яке розташоване впритул до Києва.
Зранку 30 травня журналіст ТСН.ua побував на місці подій. Перше, що кидається в очі – великий контраст. Поруч з охайним парком, в якому навіть є невеличкий фонтан та акуратно підстрижені кущі, росіяни залишили свій черговий варварський слід. Вночі внаслідок атаки дронами були пошкоджені квартири та автівки, а поруч з зеленою зоною розкидані уламки розміром з аркуш А4.
Як “друга армія світу” воювала з дитячою кімнатою та квартирами мешканців – про це в коментарі для ТСН.ua розповіли жителі передмістя Києва.
Чули, як летять “шахеди”
Багатьох мешканців ми застали зранку за тим, що вони виносили уламки та розбите скло, десь поруч гуркотів трактор, який привіз десятки дерев’яних листів для тимчасового закриття вікон від несприятливих погодних умов.
Пані Ольгу ми застали, коли вона вибігла на вулицю зустрічати знайому, яка зголосилась приїхати допомогти прибрати наслідки атаки.
“Після того, як я почула гуркіт, більше схожий на писк, то сховалась у ванній кімнаті. Зрозуміла, що зараз щось буде. Так от, я сховалась у ванній, почула удар, але через те, що сховалась за двома стінами, то навіть не зрозуміла, з якої сторони був удар. Потім зрозуміла, що є запах гарі, була задимленість. Після того, як я зрозуміла, що в моїй квартирі вже немає вікна, побігла в укриття. Повернулась додому через дві години та знайшла уламок, який ще був гарячим. Сфотографувала його та віднесла туди, де збирали уламки. Пробачте, біжу зустрічати подругу, вона приїхала допомогти мені прибрати”, – розповіла нам жінка.
Як виявилось, серед мешканців були й такі, хто каже про те, що почав прощатись з життям.
“Близько 4 ранку ми почули, як летять дрони “шахеди”. Дуже гуділо. Один пролетів, почули, як наближається інший. До нашого будинку. Я все, попрощалася з життям. Я побігла сховатись до туалету, чоловік – в гардеробну. Я розуміла, що від прямого влучання це не врятує, але від уламків – напевно, так. Ми не пішли до укриття і це наша відповідальність. Так от поки бігли ховатись, це лічені секунди, почули один вибух, потім інший, зрозуміли, що було влучання. Ми побачили таке зарево, що на секунду на вулиці настав день посеред темряви. Будинок трясло, вікна трусило“, – розповіла нам місцева мешканка Еліна Дядюшенко.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
