Майстер гирьового спорту Віктор Котелевець пішов захищати українську землю 3 грудня 2022 року заради своєї родини та, особливо, маленького сина. А вже за два місяці його серце перестало битися на Донбасі після танкового обстрілу російських окупантів.
28-річний Віктор був родом із Полтави, до війни займався спортом, ставав призером всеукраїнських змагань з гирьового спорту. Також розвивав свій маленький бізнес. Але у грудні вирішив посилити українську армію, – пишше OBOZREVATEL.
“Він пішов добровольцем. У Полтаві був підприємцем. Вирішив, що треба піти захищати нашу землю, бо має маленького, 3-річного сина, і дружину”, – розповіла suspilne.media знайома Котелевця Оксана Гальченко.
У ЗСУ Віктор служив у 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді десантно-штурмових військ на посаді механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки.
6 лютого позицію спортсмена в одній із гарячих точок Луганської області почав розстрілювати танк. Версії знайомих і близьких Віктора далі трохи відрізняються. Одні кажуть, що він намагався затягнути до себе в окоп двох поранених хлопців і не встиг вчасно сховатися.
Інші джерела стверджують, що Котелевець встиг евакуювати з поля бою двох поранених побратимів і лише потім повернувся на позицію, де й загинув. Але як би там не було, всі сходяться на тому, що Віктор героїчно рятував життя своїх побратимів, але не встиг сховатись під час чергового пострілу ворожого танка.
“Дізнався, що помер мій вихованець – Віктор Котелевець. Неймовірний сум і біль розривають душу… Вітя здобув мені першу нагороду в ролі тренера та перший виконав норматив КМСУ з гирьового спорту. За словами його побратимів, він помер потрапивши під обстріл танків. У Віті залишився маленький син Максим та дружина. Вітя, з тобою померла частка моєї душі, яку я в тебе вклав”, – відреагував на смерть учня його тренер Микола Ткаченко.
“Оптиміст врятував мене з Ветальом, а потім пішов від нас. Брате, ти завжди будеш у моїх думках і серці, ти – справжній герой”, – обізвався один із побратимів спортсмена – Сергій.
“Невимовний сум. Я пам’ятаю Вітю старанним і наполегливим учнем. Вічна тобі слава, наш дорогий захисник. Низький уклін матері за виховання героя”, – відреагувала на загибель полтавця Зоя Прокуп-Дика.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
