У боях за Україну загинув бойовий командир, морпіх Артем Крикун. “Скрім” з 2014 року боронив від окупантів Донбас. Протягом 4 років служив у полку “Азов”. З початку повномасштабної війни був інструктором, долучився до Сил оборони добровольцем.
Трагічну звістку повідомили побратими Артема Крикуна та міськрада. У Героя залишилися дружина й двоє маленьких дітей, – пише 24 канал.
Артем “Скрім” Крикун загинув
“Небесне військо поповнив ще один боєць – командир 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини А4765, молодший сержант – Крикун Артем Миколайович”, – написали в Радехівській міськраді.
Розповіли, що Артем народився 9 серпня 1985 року в місті Красногорівка, Донецької області. У 2022, під час повномасштабного вторгнення разом зі сім’єю переїхав в місто Радехів.
Протягом 4 років захисник служив у полку “Азов”. Був членом ДФТГ “Самооборона Радехівщини”. Був інструктором.
Згодом добровольцем вступив до лав 503 батальйону морської піхоти. Проходив строкову службу у 25 десантно-штурмовій бригаді. В Артема залишилася дружина і двоє маленьких дітей.
Вічний спокій душі та слава Захиснику, який віддав своє життя за незалежність України! Чин похорону відбудеться 27.06.2024 року об 11:00 у місті Радехів. Про можливі зміни у часі буде додатково повідомлено. Герої не вмирають! – підкреслили в міськраді.
Побратим “Скріма” написав, що Артем був найтихішим, не претензійним, талановитим воїном з глибокою душею.
Я не маю сил на емоції. Це кращий з кращих. 2014 Донецьк, потім Азов… Ми з ним часто говорили про Канта і німецьку філософію. Він потратив час і сили для підготовки сотень рекрутів, добровольців і солдатів. Без батька двоє маленьких дітей. Артем Крикун. Позивний “Скрім”. Навічно в строю. Хай тобі, Брат, там буде добре. Ми тут допрацюємо… – наголосив Андрій Андрейків.
Боєць штурмової роти 710-ї бригади охорони Держспецтрансслужби розповів, що Артем завжди був на позитиві та адреналіні, здавався безстрашним і навіть безсмертним. Захисник пройшов десятки гарячих точок війни, зокрема, Мар’їнку та Авдіївку.
Одного разу ми зідзвонились із ним по відео в моменті, коли ворожий танк “розбирав” будинок, де він знаходився із хлопцями. Артем набрав мене і сказав: “Диви, братуха, як нас хочуть вбити, а ми не вмираємо! Все горить, все в диму…”. І засміявся… Спочивай в мирі, брате “Скрім”. Нам дуже бракуватиме тебе… – наголосив побратим.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
