У вівторок, 24 серпня, Україна відзначає славетну дату – 30-річчя Незалежності. Як для історії держави термін зовсім невеликий, але дуже важливий. Адже за три десятки років ми пройшли дуже багато: були й сумні події й радісні.
Ми стали сильніше любити свою країну, стали розуміти як важливо зберігати історію і культуру і до чого може призвести недбале ставлення до національного питання, – пише Оbozrevatel.
За старою традицією, під важливу дату у нас заведено дарувати подарунки. У пам’ятні дні в Україні завжди відкривають різні об’єкти. Київ – не виняток. Бо люблять державні мужі задурити й щось придумати саме під пам’ятну дату.
Від площі з Леніним до Берегині з калиною в руках
Майдан Незалежності – серце не тільки Києва, а й усієї країни. Тут відбувалися великі справи – Революція на граніті, Помаранчева Революція і трагічні, але водночас героїчні події 2013-14 років. Перші роки, після розвалу СРСР, колишня площа Жовтневої революції (таке ім’я носив Майдан з 1977 по 1991 рік. – Ред.) виглядала по “совковому” – відразу встигли прибрати величезний монумент “Великої Жовтневої соціалістичної революції”, встановлений в 1977 році. Його демонтували 12 вересня, якийсь час тут зберігався великий гранітний стилобат і радянські фонтани.
Остаточно Майдан Незалежності позбувся “радянського обличчя” у 2001 році. Тоді в найкоротші терміни була проведена грандіозна реконструкція площі.
Леніна замінив грандіозний монумент присвячений Незалежності України. Його влада подарувала українцем якраз, до десятиріччя відновлення української державності. 52-метрова колона увінчана скульптурою Берегині, Оранти. В руках вона тримає гілку калини. Зараз це найбільш впізнаваний український пам’ятник і безумовно справжній символ країни.
Також на Майдані встановили пам’ятник засновникам Києва, бутафорську копію Лядських воріт і нову систему фонтанів, заради якої прибрали легендарну “рулетку”.
Пантеон великих українців замінив підземний ТРЦ
Безумовно, будівництво десятиліття не пройшла без скандалів. Зараз за монументом Незалежності знаходиться скляний фасад ТРЦ “Глобус”. Адже спочатку, український скульптор Анатолій Кущ планував разом з владою облаштувати тут Музей державності.
Частиною його фасаду повинна була стати колонада з фігурами дванадцяти видатних державних діячів: князів Аскольда, Святослава, Володимира Хрестителя, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, княгині Ольги, гетьманів українського козацтва Дмитра (Байди) Вишневецького, Петра Конашевича-Сагайдачного, Богдана Хмельницького , Івана Мазепи та президента Української народної республіки історика Михайла Грушевського.
На жаль, правильна і потрібна ідея так і залишився на папері. Бізнес переміг, але ми впевнені, що коли-небудь чудовий проєкт буде реалізований повною мірою.
Також на початку нульових, влада збиралася оновити нудний фасад готелю “Україна”, яка повинна була виглядати, як сталінська висотка, але після промови Хрущова про “надмірності в архітектурі”, автори терміново відкоригували уже готовий проєкт і будівлю перетворили в незрозуміло що.
Пропонувалося реконструювати хмарочос і надати йому фасад в стилі ампіру, або взагалі звести на його місці височенний готель у вигляді прапора України. Розмови ці йдуть мало не щороку, але нудна споруда, як стояла, так і стоїть.
Кілька років тому фонтани головній площі країни реконструювали, тепер вони “співають” знамениті українські пісні і всесвітні хіти. А ось гранітне покриття символу країни потребує ремонту, сподіваємося найближчим часом це буде зроблено.
Майдан – це символ нашої динамічної життя. Незважаючи на численні містобудівні помилки і перевантаженість площі пам’ятками, ми все ж любимо цю площу і пишаємося нею.
Перша станція метро з ліфтами
23 серпня 2005 року в Києві з розмахом відкрили 44-станцію підземки “Бориспільська”. “Бориспільську” проектували архітектори Тамара Целіковська, Валерій Гнєвишев, Андрій Юхновський, за участю Олексія Нашівочнікова.
Відкриття цієї станції стало історичним моментом для розвитку метро. Адже саме тут, вперше в Україні, облаштували два ліфти для потреб людей з обмеженими можливостями. З того часу, їх встановлюють на всіх нових станціях підземки.
Тут же презентували перший вітчизняний метропоїзд Крюківського вагонобудівельного заводу. На жаль, таких красивих поїздів у столичному метрополітені всього два.
Для палацу історії – новобудова в історичному центрі міста
Ще одним подарунком до чергової святкової дати, стало відкриття Музею історії Києва у 2012 році. Для сховища цінностей передали скандальну будівлю в центрі столиці, на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Тут планували звести ще один ТРЦ.
Однак громадськість обурилася – як можна будувати ТРЦ, якщо головний музей присвячений місту не має власного будинку? Річ у тому, що у 2003 році чудовий Кловський палац передали Верховному суду України, а музей, що знаходиться в пам’ятці архітектури “виселили” в Український дім.
По суті, сім років він функціонував як склад музейних предметів. А в лютому 2014 року багатющі фонди сховища були частково розграбовані. Деякі експерти відзначали, що унікальні експонати почали пропадати ще у 2003 році …
23 серпня 2012 найсучасніше музейний будинок країни відкрило свої двері. Крім численних експозиційних залів, тут є артпростір і приміщення для виставок. Забудовники не забули похвалити себе і встановили на фасаді будівлі табличку, про те, що саме вони передали будівлю “в дар” місту.
Історія з Музеєм історія Києва показова і доводить, що соціально активні громадяни з чіткою громадською позицією можуть перемогти байдужість чиновників і нахабство забудовників. Це було доведено не один раз!
Найвищий прапор країни на Печерських пагорбах
З недавніх подарунків для столиці, варто згадати найвищий в Україні флагшток з тризубом, який встановили 22 серпня 2020 року на Печерську, біля Національного музею історії України у Другій світовій війні. За останні роки на Печерську росли тільки висотні будинки. Але, мер міста Віталій Кличко ще кілька років тому заявив, що в місті з’явиться найвищий в країні прапор. І для цієї ідеї градоначальника з’явився приватний інвестор, який оплатив усі роботи.
90-метровий флагшток з тризубом прикрашає столицю трохи понад рік, але вже встиг стати одним із символів міста. І тепер в міських новинах часто читаємо “найбільший прапор країни приспустять через вітер, зливи, снігопад”, “полотнище виперуть” тощо. Тобто, без нього ми вже не можемо уявити своє місто.
Будемо сподіватися, що і в найближчі роки в нашому чудовому місті будуть відкриватися нові важливі об’єкти не тільки на державні свята. Але найголовніший подарунок, який хотіли б побачити не тільки кияни, але і всі українці це мир і процвітання – наша країна його обов’язково отримає. З 30-річчям всіх нас!