На 89-му році життя помер легендарний французький актор Жан-Поль Бельмондо. Він запам’ятався світу багатьма ролями. Найяскравіші серед них – у фільмах “Улюбленець долі”, “Жінка є жінка” і “Чоловік і його собака”.
Редакція вирішила згадати основні досягнення кіноактора і його внесок у світовий кінематограф, а також цікаві факти із життя, – пише OBOZREVATEL.
Факти з життя
- Жан-Поль Бельмондо народився 9 квітня 1933 року в родині паризького скульптора Поля Бельмондо.
- За вибуховий характер, бійки й хуліганство актора тричі виключали зі шкіл.
- Перш ніж стати актором, він навсправжки замислювався про спортивну кар’єру, але до 20 років ухвалив рішення пов’язати своє життя з мистецтвом.
- Майбутній актор наполегливо працював над своєю майстерністю, провівши свої найкращі роки молодості на сцені театру. Але його зовнішність постійно критикували та давали йому ролі недоумкуватих чи негідників.
- Кінодебют Бельмондо відбувся у 1957 році. Але епізод з актором у фільмі “Пішки, на конях і на колесах” вирізали прямо перед самим виходом картини.
- Важливіша роль дісталася йому в кінокартині “Будь красивою та помовчуй” з Аленом Делоном у головній ролі.
- А ось першу популярність 26-річному Жан-Полю принесла роль Мішеля Пуакара у фільмі Жан-Люка Годара “На останньому подиху”. Цей фільм досі є ключовим в історії світового кінематографа.
- Бельмондо також зіграв у фільмі Софі Лорен “Дві жінки”.
- На початку серпня 2001 року Бельмондо переніс інсульт під час гри в футбол на Корсиці.
- Всі трюки актор виконував сам, але після нещасного випадку на зйомках фільму “Пограбування” його почав підміняти дублер.
- Бельмондо опублікував автобіографічну книгу “30 років і 25 фільмів” у 1963 році.
- У 1963 році Бельмондо був обраний президентом Союзу французьких акторів.
Як складалася кар’єра актора
Найкращі ролі Жан-Поль Бельмондо зіграв у режисерів французької “нової хвилі”. Він створив образ молодого бунтаря з чарівною посмішкою і став одним з улюблених акторів європейської молоді.
Наприклад, він зіграв у Годара у фільмі “Жінка є жінка” (1961), Луї Маля у “Злодієві”(1967), у Франсуа Трюффо “Сирена з “Міссісіпі” (1969) і багатьох інших. Після цих фільмів актор перемикнувся на комедії та бойовики.
До середини 80-х він грав суто авантюристів або циніків. Так Бельмондо став одним із найбільш оплачуваних акторів Франції до 1986 року.
Цікаво, що Бельмондо критикували на початку його кінокар’єри за рішення отримувати гідну оплату за свої ролі та акторський талант. На ці закиди він відповідав так:
Коли актор успішний, люди відвертаються від нього і кажуть, що він вибрав більш легкий шлях, не хоче працювати і ризикувати. Але якби було так просто заповнити кінотеатри, то світ кіно був би у набагато кращому стані, ніж зараз.
Хороші гонорари допомогли йому відкрити кінокомпанію Cerito. Актор назвав її на честь своєї покійної бабусі.
У 1987 році Бельмондо повернувся сцену після 28-річної перерви. Уже у 1995 році він отримав позитивні відгуки про свою гру в “Знедолених” Клода Лелюша.
Після перенесеного інсульту у 2008 році 74-річний актор знову повернувся на знімальний майданчик для ролі у фільмі “Чоловік і його собака”.
Особисте життя актора
У Жан-Поля залишилося двоє дітей (Флоранц і Поль) від першого шлюбу з танцівницею Елоді Константен і одна дочка Стелла від другого – з балериною Натті Тардівель. Старша дочка Патриція загинула в пожежі у своїй квартирі.
Також відомо, що актор був у стосунках із кількома акторками й навіть однією моделлю Playboy.
У 2019-му Бельмондо почав зустрічатися зі своєю колишньою Карлос Сотто Майор, з якої був разом ще в 1980-1987 роках. Вони були разом аж до смерті актора.
Також у француза залишилося шестеро онуків: Алессандро (1992), Віктор (1994), Джакомо (1999) (діти Поля Бельмондо) і ще троє онуків від доньки Флоранс.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
