В одному з епіцентрів протистояння з окупантами – селі Кринки – українські захисники незважаючи на значну перевагу сил противника, демонструють стійкість і навіть розширюють свій плацдарм.
Кринки — це саме та локація, яка якнайкраще демонструє те, на що здатні російські окупаційні війська за наявності домінуючої компоненти, але в умовах протидії не стандартних рішень з боку противника.
Про це каже військовий оглядач “Інформаційного спротиву” Олександр Коваленко.
За його словами, наразі російські окупаційні війська сконцентрували на цьому напрямку виключно підрозділи, які “звикли вистрибувати з транспорту, що рухається в повітряному просторі, з вигуком “Гойда!”, а саме 337 і 338 ДШП 104 ДШД ВДВ.
“Схоже, так само як з Іванівським під Бахмутом, десантура намагається на себе перетягнути головну роль у вирішенні проблематики лівобережного села, щоб показати, наскільки хороші безкрилі “літуни” поза загальним командуванням”, – каже експерт.
Коваленко зауважив, що лівобережна Херсонщина – це зона відповідальності найчисельнішої групи військ окупантів в зоні БД – “Дніпро”. Це угруповання військ станом на зараз складає:
- особовий склад -130 тис;
- танки – близько 700;
- ББМ – близько 2 000;
- ствольна артилерія – близько 1 100;
- РСЗВ – 250.
“І весь цей потенціал так і не зміг узяти під свій контроль Кринки, які начебто, за заявами Путіна, Шойгу з відсиланням до Теплинського, який сидить на трьох стільцях, був під “контролем” російських окупаційних військ ще 20 лютого! За минулий місяць Сили оборони України не тільки змогли утримати плацдарм, а й розширити його”, – додав Коваленко.
Хоча, саме після цих заяв біля Кринок раптом, чомусь, з’явилися підрозділи 81-го САП. Але, щодо розширення, каже Коваленко, то, наприклад, у середині лютого Сили оборони України розширили плацдарм від приватної забудови, до музею Остапа Вишні. До кінця березня, титанічними зусиллями в максимально несприятливих умовах, наші підрозділи вийшли на захід від музею до теплиць.