У бою під Попасною на Луганщині загинув командир роти з 24-ї окремої механізованої бригади Володимир Лемещук. Він встиг врятувати життя чотирьом пораненим ворогом побратимам.
Коли воїн виносив поранених із поля бою, він і отримав смертельне поранення. Про подвиг Героя розповіли у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де Лемещук навчався, – пише Оbozrevatel.
В академії нагадали, що за Попасну тривали страшні бої з російськими загарбниками. Українські воїни буквально вгризалися у кожен метр української землі – і тримали оборону під масованими артилерійськими, ракетними та авіаційними ударами, яких завдавав ворог по позиціях Сил оборони України.
І лише коли місто було практично стерте з лиця землі, його захисники вимушені були відступити на завчасно підготовані позиції.
Бої під Попасною тривали близько двох місяців – і весь цей час опорні пункти взводів та рот мужньо протистояли агресору і завдавали ворогові нищівних втрат і у живій силі, і в техніці та озброєнні.
В одному з таких боїв і загинув уродженець Яворова Львівської області Володимир Лемещук. Молодий офіцер отримав смертельне поранення, коли витягував із поля бою поранених побратимів.
“Військовослужбовці із вдячністю говорять про свого ротного. Особливо відзначають його фаховість та врівноваженість під час ведення бою. Стверджують, що його впевненість передавалась і їм, а відтак кожен із них знав свій маневр у тій чи іншій ситуації на полі бою. А чотирьом бійцям Володимир Лемещук врятував життя: він на своїх плечах виніс їх у безпечне місце під шаленим ворожим артобстрілом. І отримав смертельне поранення”, – розповіли в Національній академії сухопутних військ.
Сталося це 20 квітня.
Випускник академії Володимир Лемещук із 2019 року служив у 24-й ОМБр імені короля Данила. Туди молодий офіцер прийшов на посаду командира взводу.
Він мав кілька ротацій у зону проведення Операції Об’єднаних сил і разом зі своїми підлеглими виконував відповідальні бойові завдання.
Незадовго до загибелі капітан Лемещук став заступником командира батальйону.
Удома на воїна чекали батьки, любляча дружина та двомісячна донечка.