Галицьке – в нюансах.
- Пшоно у борщі. Один із варіантів традиційного галицького борщу – так званий білий борщ, який колись готували на наших теренах для весіль та інших великих імпрез. Відмінність його від традиційного українського борщу у тому, що, по-перше, сметана додавалася просто в заправку з буряка. Відповідно, цей борщ був відразу рожевим, майже білим. По-друге ж, туди додавали пшоно – для густоти і більш насиченого смаку.
- М’ята у варениках. Цей додаток і досі дуже популярний у польській частині Галичини – околицях Нароля, Любачува, Радимно, Перемишля. М’яту там додають не лише у солодкі вареники, але й у «пєрогі» з сиром і картоплею. Як на диво, смачно. У цьому довелося переконатися нещодавно під час кулінарного конкурсу в межах Королівсько-цісарського галицького ярмарку в Наролі – місцеві господині чудово розуміються на щавлевій зупі, стравах з коропа та варениках із м’ятою.
- Кмин у ковбасі. А це вже нюанс, який об’єднує Галичину західну та східну. Додавати кмин до ковбаси, а також у маринад на печену шинку – спільна галицька традиція споконвіків. Один із рецептів такої ковбаски ми подавали в першому числі «Галицького смакопису», не полінуйтеся пошукати на ваших поштових скринях чи у Мережі.
- Пиво в маринаді. Пиво в маринаді для реберець – не типова річ для української кухні. Однак в Галичині така традиція прижилася давно. По-перше, тут віддавна варять пиво (цех пивоварів створено у Львові ще 1425 року). По-друге, тут завжди було чимало чехів, німців, австрійців, які кохаються в такому способі маринування різних видів м’яса. Окрім пива, в такому маринаді мають бути також цибуля, цитрина та духмяний перець.
- Капуста у лазаньї. Якщо точніше – у страві «лазанка»: саме так вона називається в старих галицьких книгах переписів. Змінилася в класичній італійській страві не лише назва. Серед інших інгредієнтів, класичних для італійського витвору, галичани почали додавати і тушковану на різні способи капусту, переважно з білими грибами. Італійці навряд чи оцінили б, а от мешканцям інших регіонів Польщі, а також Волині так сподобалося, що вони перейняли страву в галичан.
Автор: Всеволод Поліщук
Джерело: Клуб галицької кухні