 в Олександрівській клінічній лікарні столиці.){kind=link}
Киянка Олена Герасимова розповіла, як лікувалася від важкої форми коронавірусу (COVID-19) в Олександрівській клінічній лікарні столиці.
Вона вела у Facebook хроніку своєї хвороби, яка тривала майже місяць. Майже 2 тижні жінка лікувалася в лікарні, передає Обозреватель.
Хроніка лікування Герасимової:
23 серпня
Після тижня безрезультатної антибіотикотерапії довелось шпиталізуватись. ПЛР зробили. Через 5 годин результат – коронавірус.
24 серпня
Медсестра сортувального відділення в комбінезоні шкереберть і з слабопритомним виглядом відкриває двері в палату і зі словами “це ваш антибіотик” жбурляє таблетку на ліжко і швидко прочиняє двері. Потім знову відкриває: “А це жарознижуюче”, – жбурляє другу таблетку і швидко прочиняє двері. (Втікає)…
Перший день роботи 1-ї урології, що перепрофільована під COVID. Ввечері відділення сидить без їжі. Забули.
Черговий лікар: “Я взагалі уролог. Всі питання до інфекціоніста, який зараз прийде” (звісно, його не було)…
Інфекціоніста другий день нема. Чоловіки грозяться йти на Банкову. Наші знімки за добу ніхто не дивився (хто б в цьому сумнівався)…
На 20 хворих у відділенні трилітровий чайник. По 150 грамів пійла на ніс. Враховуючи, що в більшості рідні теж хворіють, то питної води немає де взяти.
Попри те, що на 2-3 кімнати окремий санвузол, там відсутня гаряча вода.
25 серпня
13 година дня. В мене вже 38. Зранку нам:
– не міряли кисень і тиск.
– не приносили пігулки на день.
– не робили укол гепаріну…
16:00. Був обхід. Правостороння пневмонія. Температура 38,6. Перевели в інфекційне. Навіть прикріпили лікаря. Температура після жарознижуючої крапельниці 39,4. Трохи подихала киснем…
21:00. Температура трохи спала. Палати обладнані киснем. Є чайник і гаряча вода. Палата-бокс на двох. Виходити в коридор не можна. З мінусу – відсутній холодильник. Але є тривожна кнопка. В цілому – різниця космічна.
Сьогодні дали дві котлети – на обід і на вечерю.
26 серпня
2-ге інфекційне відділення. Сатурація на нижній межі допустимого, тому періодично прикладаюсь до маски з киснем, як п’яниця до пляшки. Призначили ще одну крапельницю з антибіотиком та вкололи дексаметазон.
Сьогодні десятий день хвороби. Вважається, що ці дні будуть кризовими. Зі смішного – моя сусідка по палаті, що лежить з двосторонньою “ковідною” пневмонією, не вірить в “ковід”.
28 серпня
Два рази ходила з четвертого на третій поверх і назад. Вниз норм, нагору враження, що перекрили повітря. Відразу приступ кашлю і хапання маски з киснем.
30 серпня
14 день хвороби, 7 день у лікарні. Вірус потроху відступає. Температура другий день не піднімається вище 37. Страшенна слабкість і нічний піт. 2-3 футболки за ніч – звичайна норма.
Пробую дихальну гімнастику – поки нічого суттєвого не відходить. Але вже частіше можу вдихнути на повні груди. Більшість часу (крім ночі) на кисні. За тиждень в лікарні стан суттєво покращився. Всі крапельниці з антибіотиками поки при мені.
1 вересня
Прийшов другий рентген – запалення таки двостороннє. Хоча об’єктивно хрипів прослуховується менше. Зменшили кількість ін’єкцій дексаметазону.
4 вересня
Ще вчора зранку все було ок. Але вже під вечір мені прострелило всю ліву половину тулуба від голови до поясниці. Біль був такий, що вдохнути-видохнути було неможливо. Повне враження поламаних ребер…
На ранок прийшов вчорашній тест ПЛР. Він досі був позитивним. На додачу на рентгені виявився плевріт і скупчення рідини в правій легені.
Але залишатися бодай ще на один день було б самогубством. Тож я підписала всі свої зобов’язання і з випискою та набором рекомендацій надвечір опинилась вдома.
Далі знов до сімейного – зробити ПЛР та через 10 днів контрольний рентген. На цьому моє перебування в лікарні скінчилось, чого не скажеш про “ковід”. Попереду завершення лікування та відновлення.
9 вересня
На сьогодні на кисневих апаратах знаходиться менше 25% госпіталізованих. І це не тому, що всі інші не потребують кисню. Це тому, що для всіх інших його немає.
Як людина, яка майже 2 тижні перебувала в лікарні, хочу пояснити, що всі, кого шпиталізують з ковідом, мають запалення легень (здебільшого двостороннє). В мене була полісегментарна пневмонія. Це означає, що в легенях не єдине вогнище запалення, а множинні точки чи області.
Тому всі пацієнти повинні мати доступ до кисню. Вони самі регулюють час носіння маски – чи це буде періодично впродовж доби, чи маска повинна бути на обличчі постійно, включаючи нічний сон.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини